Наші пости і статуси в соціальних мережах розповідають про нашу особистість набагато більше, ніж ми вважаємо.
“Що у вас на думці?” питає Facebook щодня 1,7 мільярдів своїх активних користувачів. Таке саме питання ставлять своїм клієнтам на початку сеансу психотерапевти, психологи та консультанти. І те саме запитуємо ми в близької людини, якщо вона виглядає стурбованою.
Наша поведінка в соціальних мережах на подив точно віддзеркалює наш психологічний стан, і відбувається це зазвичай ненавмисно. Не дивно, що психологи, які намагаються зрозуміти емоційний стан окремої людини, спільноти або навіть цілої нації, вже давно почали звертати увагу на ці підсвідомі сигнали.
Психологія нашої поведінки в соцмережах – це одна з тем, яку обговорюватимуть на саміті BBC Future “Ідеї, які змінюють світ”. Конференція відбудеться в Сіднеї в листопаді цього року.
Що розповідають про мене мої пости в соцмережах?
Типи повідомлень і те, як часто ми постимо їх, розповідають набагато більше про нашу особистість і наш емоційний стан, ніж зміст самих дописів.
Дослідження, в якому взяли участь 555 користувачів Facebook в США, виявило, що екстраверти зазвичай пишуть у мережі про свою соціальну активність і повсякденне життя та роблять це досить часто.
Люди з низькою самооцінкою, як правило, розповідають про свого романтичного партнера. Невротики шукають засобів переконатися в своїй цінності або привернути увагу. А нарциси постійно хваляться досягненнями або співають дифірамби своїй дієті та спортивному режиму.
Інше дослідження показало, що люди, які невпинно постять селфі, самозакохані і схильні до психопатії. А ті, хто обробляє свої фотографії, перш ніж запостити їх в соціальні мережі, вочевидь, має низьку самооцінку.
Соцмережі – як психотерапевт?
Напевно, вам відоме те полегшення, яке відчуваєш, написавши гнівну тираду в Facebook або запостивши сумний твіт о третій ночі. Доволі часто ми користуємось соціальними мережами, як своїм власним психотерапевтом.
Але чи допомагає насправді цей плач у порожнечу? Можливо, він лише погіршує наші проблеми?
Дослідники Центру психічного здоров’я та гендерних проблем в Мехіко погоджуються з цим. Вони запустили соціальну кампанію, яка попереджає громадян про те, що Facebook не може замінити належну психологічну допомогу.
Утім, порожнеча має вуха. Дослідники шукають способи відстежувати статуси або повідомлення в Twitter, які можуть вказувати на суїцидні настрої користувачів.
Австралійський інститут Black Dog, який є світовим лідером у дослідженні психічних розладів, упродовж двох місяців проводив експеримент. За допомогою комп’ютерної програми дослідники відстежували у твітах користувачів фрази та окремі слова, які могли вказувати на наміри скоїти самогубство.
За допомогою програми дослідники змогли виявити тривожні дописи. Цікаво, що результати, отримані комп’ютером, і висновки дослідників практично збігались. Це означає, що вже незабаром, комп’ютерна програма зможе визначати користувачів, які потребують негайної допомоги, і повідомляти про них лікарям чи родичам.
www.glavport.net
Деякі інтернет-спільноти також визнають, що вчасно визначати суїцидні статуси користувачів, є дуже важливим. Вони організують свої власні мережі психологічної підтримки.
Наприклад, користувачі соціальної мережі Reddit створили спеціальну сторінку Suicide Watch, на якій члени спільноти можуть висловитися і підтримати тих, хто потребує психологічної допомоги.
І хоча тролінг є неминучим явищем на подібних форумах, багато коментарів демонструють щире бажання допомогти людині пережити біль.
Небажання спілкуватись у соціальних мережах також може свідчити про проблеми психологічного характеру. В одному дослідженні вчені за допомогою зв’язаного з Bluetooth додатку визначали моделі онлайн-поведінки молодих людей. Коли користувачі менше спілкувались зі своїми друзями в соцмережах або видаляли свої акаунти, це в багатьох випадках було ознакою депресії.
Емоційний настрій нації?
Представники окремих спільнот, цілих націй і навіть людство взагалі зазвичай разом переживають злети і падіння. Інститут Black Dog і австралійська наукова агенція CSIRO вирішили виміряти емоційний пульс всієї планети.
В рамках проекту “We Feel” дослідники спостерігають за емоціями користувачів в соціальній мережі Twitter. Вони також випадково обирають 1% публічних твітів, аналізуючи в середньому 19 тисяч повідомлень щохвилини, щоби визначити загальний психологічний настрій мережі в певний момент часу.
Результатом цього є мапа емоцій, яка демонструє у відсотковому відношенні різні емоційні стани спільноти – подив, радість, любов, печаль, гнів або страх – в різних частинах світу. Мапа віддзеркалює реакцію спільноти на різні національні та глобальні події.
Дослідники також проаналізували повідомлення в Twitter за допомогою онлайн-інструменту, який вимірює рівень “позитивності” різних мов, зокрема англійської, французької, арабської та індонезійської.
За допомогою “гедонометру” дослідники проаналізували повідомлення в Twitter, статті в онлайн виданнях, книги Google і навіть назви кінофільмів і визначили 10 тисяч найпоширеніших слів в кожній мові. Потім вони попросили носіїв мови оцінити кожне слово за шкалою позитивності-негативності.
Аналіз показав, що в цілому позитивні соціальні емоції переважають в усіх мовах, хоча перше місце в рейтингу з великим відривом посіли іспанська і португальська.
Тепер за допомогою цього інструменту дослідники виміряють середній рівень щастя в користувачів Twitter. Вони вже з’ясували, як певні події впливають на настрій користувачів мережі.
kyiv1.org
Дебати навколо виборів президента США, приміром, знижують рівень позитивних емоцій, так само як і розлучення Джолі і Пітта, а от легалізація одностатевих шлюбів, навпаки, покращила настрій спільноти.
Дослідники також намагаються з’ясувати, як задоволення життям співвідноситься з іншими чинниками, зокрема соціально-економічним статусом, місцем проживання і демографічними показниками в різних частинах США.
Отже, коли наступного разу ви зберетеся написати щось у соціальній мережі, подумайте про те, що ваш допис чимало розповість про ваші думки, настрій і психологічний стан.
Можливо, набагато більше, ніж ви насправді хотіли відкрити світу.
Джерело: bbc.com
