Візуально Текст
<a href=”https://kyiv.ridna.ua/wp-content/uploads/2015/11/dvojnoj-shokolad.png”><img class=”alignnone size-full wp-image-57561″ src=”https://kyiv.ridna.ua/wp-content/uploads/2015/11/dvojnoj-shokolad.png” alt=”dvojnoj-shokolad” width=”500″ height=”300″ /></a></p><br /><br /><br /> <p><em>«Чухраїнці» – це дивацький народ, що жив у чудернацькій країні «Чукрен»… Риси (як на ту старовинну термінологію) звалися так: 1. Якби ж знаття ! 2.Забув. 3.Спізнивсь. 4. Якось то воно буде, 5.Я так і знав!… Істино дивний народ.»</em><br /><br /><br /><br /> <em>Остап Вишня</em></p><br /><br /><br /> <p><strong>За церковним календарем</strong> 13 листопада вшановують з 70-ти апостолів Стахія, Амплія, Урвана, Наркисса, Апеллія та Аристовула, мученика Єпимаха, мученика Іоанна, преподобних Спиридона, Никодима і преподобну Мавру.</p><br /><br /><br /> <p><strong>Іменинники 13 листопада:</strong></p><br /><br /><br /> <p>Никодим, Свирид, Мавра і Іван.</p><br /><br /><br /> <p><strong>13 листопада народилися:</strong></p><br /><br /><br /> <p>1869 — Олександр Черняхівський, український громадський діяч, лікар-гістолог. Перший голова Всеукраїнської спілки лікарів, активний творець української медичної термінології.</p><br /><br /><br /> <p>1889 — Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), український письменник-сатирик і гуморист, автор-засновник художнього жанру нарис-усмішка.</p><br /><br /><br /> <p><strong>13 листопада відзначається:</strong></p><br /><br /><br /> <p>Міжнародний день сліпих</p><br /><br /><br /> <p><strong>Чи знаєте ви, що:</strong></p><br /><br /><br /> <p>Остап Вишня, на той час ще просто Павло Губенко, був мобілізований у 1918 році до Армії УНР у медичні частини. Там він за рік став начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць. У його розпорядженні були всі залізничні шпиталі, в яких лежали хворі офіцери і вояки Української Галицької армії, Дієвої Армії Української Народної Республіки.</p><br /><br /><br /> <p>Цього ж, 1919 року, його схопили більшовики. ЧК вважало великим успіхом полон офіцера Губенка — високопоставленого «петлюрівського» урядовця. У тюрмі його вирішено було тримати «до повного закінчення громадянської війни». Проте його письменницький талант рятує його з в’язниці вже через два роки.</p><br /><br /><br /> <p>Під час геноциду українців у 1932–33 роках Павла Губенка мали розстріляти, але його врятував щасливий випадок. Сталін вирішив, що петлюрівець Вишня своїми гуморесками має спростувати «наклепи буржуазних націоналістів», які стверджують, що улюбленця цілої України закатувала Москва. І Вишню просто з арештантського барака на Печорі (Комі АРСР) перекидають в письменницький кабінет у щойно реокупованому Києві. «Буржуазні націоналісти» привітали звільнення Остапа Вишні та подякували гумористові, що він перший у широкій радянській пресі поінформував світ про УПА, яка активно діє та перемагає.</p><br /><br /><br /> <p>З Вишні був бездоганно вірний друг і товариш. Його знайомі оповідають, що він рятував своїх товаришів гумором в підвалах ЧК та допомагав матеріально, коли знаходився на свободі. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Павло Михайлович дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безпорадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості.</p><br /><br /><br /> <p><em><strong>«Рідна країна»</strong></em></p><br /><br /><br />
