Гурії з крилами і солдат Швейк
Вулиця Ольгінська з’явилася в кінці ХІХ століття, після перепланування садиби київського професора Мерінга. Назвали її на честь княгині Ольги, правда, в 1938 році вона носила ім’я поета Володимира Маяковського. Повернули історичну назву в середині 80-х років минулого століття. На початку вулиці знаходиться особняк №2/1, з незвичайною ліпниною у вигляді гурії з крилами.
У будинку проживали відомі актори: Дмитро Мілютенко і легендарний комедійний актор Микола Яковченко, якому поруч в сквері, біля театру ім. Франка, встановлений пам’ятник.
У будинку жив і засновник цього театру Гнат Юра, йому в сквері встановили пам’ятник в образі солдата Швейка.
Кіноактриса Ужвій і скандальний чиновник
Сварто звернути увагу на сірий будинок під №1/17.
Шестиповерховий будинок має свою декоративну особливість: на фасаді між 5 і 6 поверхом є фігурки жінок, які спираються на щити. Мешканці будинку вважають, що саме вони і охороняють всіх власників квартир від нечисті.
Будинок побудований в 1909 році, але через кілька десятиліть був зруйнований, заново відбудували його лише в середині ХХ століття.
Будівля будувалася для міського чиновника Всеволода Демченка, якого в Києві знали як головного “брусчаточника”. Він займався заміною бруківки в центральній частині міста і прославився скандалом з відмиванням грошей. Відомий будинок і завдяки своїм зірковим мешканцям. На меморіальній дошці на фасаді будинку сказано, що в цій будівлі проживала кіноактриса Наталія Ужвій з 1950 по 1986 р.
Святий на куполі і цукрозаводчик
Прогулюючись по Ольгінській, можна побачити багато незвичайного: мурал, де хлопчики міцно сплелися руками, носорогів, які оселилися на фасаді одного з бізнес-центрів, і Георгія Побідоносця, який бореться зі змієм, на скляному куполі.
Ще варто звернути увагу на особняк №8. У двоповерховому зеленому будинку, побудованому в минулому столітті, зараз знаходиться комітет з питань містобудування та ЖКГ, хоча спочатку він належав київському купцеві-цукрозаводчику Сімхе Ліберману.
Каплиця новомучеників українського народу
Спускаючись від вулиці Ольгінської до Майдану, потрапляємо на невелику, але знакову для сучасної України алею Героїв “Небесної сотні”. Вона отримала свою назву після Революції гідності, і частина вулиці Інститутської була перейменована.
Саме на цій ділянці були розстріляні активісти Майдану. Зараз там розміщується меморіал на честь загиблих активістів з їх фотографіями і прізвищами.
Щодня іноземні туристи і прості українці приносять сюди квіти і лампадки. Там же встановлено величезний дерев’яний хрест з розп’яттям Ісуса. Поруч з меморіалом з недавніх пір функціонує невелика дерев’яна каплиця Непорочного Серця Матері Божої і новомучеників українського народу. До маленької святині проклали стежку, там встановили лавочки і висадили дерева.
Розстріли та Інститут шляхетних дівчат
Сучасний Міжнародний центр культури і мистецтв городяни більше знають як Жовтневий палац. Він знаходиться на алеї Героїв “Небесної сотні”, 1, і має дуже багату історію.
Будівля будувалося в ХIХ столітті для київського Інституту шляхетних дівчат. У ньому надавали безкоштовне виховання дітям бідних дворян (10-13 років). Дочки багатих батьків теж могли навчатися в інституті, але за доплату. Навчали дівчат досить авторитетні люди, в основному професори Київського університету. Викладав тут відомий український композитор Микола Лисенко.
У радянські часи тут облаштували вищу військову школу, а за Сталіна в будівлі співробітники НКВС в підвалах палацу проводили допити і розстріли “ворогів народу”. Під час Другої світової війни будівля була зруйнована, але її відновили в середині минулого століття.
Фото: Григорій Салай
Джерело: Сегодня
