Як побудувати ефективну систему поводження з твердими побутовими відходами, щоб назавжди забути про звалища? Щоб знайти відповідь на це питання Україна має використати кілька простих прийомів, які добре зарекомендували себе в Європі, пише Європейська правда.
Прийом перший – роздільний збір твердих побутових відходів має стати такою ж звичною для українців справою, як правила особистої гігієни. Без цього немає сенсу будувати ефективну систему поводження з твердими побутовими відходами. До 2030-го ЄС має намір не лише розділяти всі ТПВ, а й повторно їх використовувати.
Прийом другий – виробник має відповідати не лише за якість і безпеку свого товару, а й за його упаковку. Україна має забезпечити виробникам такі умови, щоб вони забирали на переробку зібрані людьми упаковки. Для цього слід створювати організації розширеної відповідальності виробників (РВВ). Вони мають розв’язати проблему збирання упаковки, яка не викликає інтересу на ринку, так як її збір, сортування і доставка на переробку – дорогий і неприбутковий процес. Саме тому необхідно його фінансувати.
Прийом третій – організації РВВ мають бути приватними і працювати на ринкових умовах.
Лише дві європейські країни – Угорщина і Хорватія – мають державні організації, що збирають гроші від виробників і планують організувати цей процес. Домінуючою ж моделлю є приватні організації РВВ, що фінансуються коштом виробників та імпортерів.
Прийом четвертий – потрібно зацікавити людей до роздільного збору відходів. Зробити це можна за допомогою двох механізмів: фінансовому і освітньому. Населення має розуміти, що за вивезення нерозділених відходів доведеться платити, в той час як вивіз роздільного сміття буде безкоштовним. Крім того, в країні слід поширювати екологічні знання, інформацію про матеріали, з яких складається упаковка. Людина повинна чітко розбиратися у видах упаковки, щоб правильно сортувати побутові відходи.
Прийом п’ятий – важливо забезпечити участь усіх виробників і імпортерів в організаціях РВВ.
Найважливішим у сфері бізнесу рівні умови конкуренції. Всі однаково мають платити за членство в РВВ, а питання вартості роздільного збору сміття і його переробки є другорядним. У деяких країнах ЄС працює єдина організація РВВ, тому контролювати учасників ринку просто. РВВ бачить, які продукти продаються в магазинах і може легко простежити, чи є виробник або імпортер учасником єдиної в країні організації РВВ або ж поводиться як фрірайдер.
Водночас у країнах, де працюють кілька РВВ, вони конкурують між собою. Клієнт може говорити одному, що він клієнт іншого, і водночас не бути в РВВ взагалі. В таких випадках ефективною є створення своєрідного координатора цих організацій – це і є шостий прийом.
В майбутньому ЄС прагне досягти 85% переробки упаковки. Показника 100% досягти не реально, адже, як свідчить досвід європейських країн, 10-15% населення ніколи не розділятиме побутові відходи. За 25 років зусиль Німеччина досягла рівня 63% переробки твердих побутових відходів. Однак у таких країнах як Латвія, Румунія, Болгарія, переробка так само, як і в Україні, не дуже розвинена.
Отже формула вільної від побутового сміття та звалищ країни виглядає так: роздільний збір побутових відходів + розширена відповідальність виробника. Все інше – нюанси.
Джерело: ecotown.com.ua
