29 грудня в український прокат вийшли три чудових стрічки. Це мультфільм «Співай» про звірів, які мріють про сцену, біографічна драма про Жака-Іва Кусто «Одіссея» і комедія «Новорічний корпоратив» про людей, які вміють повеселитися і на роботі.
«Співай»
Одного разу батько привів маленького Бастера Муна в театр, і відтоді його доля була вирішена: Бастер закохався в сцену. Він виріс, придбав на батьківські заощадження той самий театр і став продюсувати шоу, одне провальніше за інше. І ось коли від кредиторів доводилося втікати через вікно, будівля без ремонту почала розвалюватися, а в скрині залишилася остання тисяча, коалі Бастеру, ще тому оптимісту, спала на думку геніальна ідея: влаштувати пісенне талант-шоу. В учасники він відібрав нахабну мишу Майка, який геніально виконує пісні Сінатри, свиню Розіту ─ багатодітну матір і старанну дружину, яка мріє змінити кухню на сцену, горилу Джонні, який хоче співати, а не бути частиною батьківської банди грабіжників, дикобразиху Еш, яка переживає творчу та особисту драму, і ще кілька не менш колоритних персонажів. І приступив до репетицій.
У мультфільмі «Співай», як і обіцяє його назва, всі ці звірі співають, в основному ─ відомі закордонні хіти, а також танцюють. Причому музичні номери виглядають іноді як постановки в пристойному мюзиклі, а іноді ─ як дуже дотепні геги. Пісні й танці за участю симпатичних мультяшних звіряток ─ важлива частина картини, проте якби творці «Співай» обмежилися лише цим, у них вийшла б мила, але прохідна анімація. Тому автор сценарію і режисер «Співай» Гарт Дженнінгс, який понад десять років тому зняв комедію «Автостопом по галактиці», зробив ставку не тільки на співаючих звірів.
По-перше, в кожного з персонажів мультфільму, навіть зовсім епізодичних, є характер. У центральних героїв до добре продуманого характеру додається ще й своя сюжетна лінія, і кожна з цих історій ─ в іншому жанрі. Наприклад, лінія миші Майка ─ це кримінальна комедія з вкрапленнями нуару, лінія горили Джонні ─ детектив навпіл із сімейною драмою, у дикобраза Еш ─ мелодрама плюс драма дорослішання. Всі ці лінії розвиваються автономно, але при цьому періодично схрещуються. У підсумку виходить місцями комічна, місцями ─ драматична картина, насичена, досить заплутана, хоч при цьому не втрачає логіки. В якій ще й симпатичні мультяшні звірі співають і танцюють.
«Одіссея»
1949 рік, Жак-Ів Кусто (Ламбер Вільсон) з товаришами вже почав займатися підводною зйомкою і досяг у цій справі деяких успіхів. Однак підкорення океану все ще залишалося для колишнього військового льотчика мрією. І тоді дружина Симона (Одрі Тоту) запропонувала шкатулку з батьківськими прикрасами в якості інвестицій у цю мрію. Кусто купив «Каліпсо», відремонтував її і вирушив підкорювати океани. Витівка виявилася вдалою: Кусто зробив безліч відкриттів і зняв десятки документальних фільмів, а сам ─ став суперзіркою.
Правда, ще на початку подорожі дітей довелося залишити на березі, і молодший Філіп довго не міг цього батькові пробачити. Власне, головний конфлікт «Одіссеї» ─ між самим Кусто, талановитою людиною зі складним владним характером, і його молодшим сином (П’єр Ніні), який спочатку, займаючись підводною зйомкою в команді Кусто, намагався вийти з батьківської тіні, потім захопився екологічної темою, в той час як Кусто-старший дотримувався дещо інших поглядів. Ця лінія ─ також і головна драма в стрічці: батько і син тільки-тільки змогли налагодити відносини і зійтися в поглядах («Я хотів завоювати цей світ, ─ каже Кусто під час експедиції «Каліпсо» в Атлантику, ─ а його треба було оберігати»), як Філіп гине при аварії водного літака.
Режисер Жером Салль, знімаючи свою «Одіссею», використовував книгу про Кусто і спогади про великого дослідника. Головним завданням, очевидно, було показати живу людину, з її марнославством, зрадами дружині, нерівноцінною любов’ю до дітей та іншими слабкостями, що стоять за іконою. Висновок вийшов трохи банальним: у реалізації мрії і успіху є ціна, і заплатити її під силу не кожному, а будь-яка велика людина ─ це складна і суперечлива, не завжди приємна особистість. Але щоб зрозуміти справжню велич Кусто, краще, мабуть, переглянути його документальні стрічки.
«Новорічний корпоратив»
На Різдво Джош Паркер (Джейсон Бейтман) нарешті підписує всі папери про розлучення. На роботі ─ а Джош працює технічним директором чиказького відділення комп’ютерної компанії «Зенотех» ─ його теж чекають сумнівно радісні новини. Генеральний директор компанії Керол Ванстоун (Дженніфер Аністон) вирішила, по-перше, скасувати премії для співробітників, по-друге, звільнити майже половину штату, а по-третє, заборонити корпоратив.
Одна з причин ─ за підсумками кварталу філіал не приніс тих грошей, які повинен був. Але головна ─ складні стосунки Керол з молодшим братом Клеєм, який це відділення очолює і який завжди був улюбленцем їх недавно покійного батька. Щоб врятувати ситуацію, Клей, Джош і Трейсі (Олівія Манн), місцевий технічний геній, вирушають на зустріч з Уолтером Девісом ─ він може підписати з «Зенотех» багатомільйонний контракт і врятувати, таким чином, чиказький філіал. Але у нього ─ не найкращий період в житті і похмурий настрій. Щоб схилити Уолтера на свій бік і отримати контракт, трійця вирішує «вигуляти» його, тобто ─ провести скасовану різдвяну вечірку. Для всіх її учасників вона в підсумку стане найбільш пам’ятною в житті.
Глядачам «Новорічний корпоратив» теж, швидше за все, запам’ятається. У цій комедії від режисерів Джоша Гордона та Вілла Спека, на чиєму рахунку, наприклад, дотепний фарс про фігуристів «Леза слави», знімаються зірки шоу Saturday Night Live Кейт Маккінон і Ванесса Бейер. До сценарію доклали руку Скотт Мур і Джон Лукас, відомі за «Похміллям у Вегасі», тому жарти в «Новорічному корпоративі» ─ це баланс абсурдних дотепів, фізіологічних гегів і вельми непристойного гумору. При цьому комедійні лінії трохи розбавлені романтичними. Ця суміш робить картину якщо і не найкращою комедією року ─ то однією з найкращих точно.
Джерело: http://forbes.net.ua/ua/lifestyle/1426360-premeri-tizhnya-spivaj-odisseya-i-novorichnij-korporativ
