Бессарабський ринок з качками, биками і цікавим котом
Бессарабська площа в давнину була пустирем, який постійно заливало стоками з навколишніх пагорбів, і місцевість була всіяна відходами. В околицях будинках і вулицях було небезпечно, там промишляли грабіжники. На початку ХХ століття на місці нинішнього Бессарбского ринку активно почала розвиватися торгівля, і, щоб упорядкувати її, влада вирішила побудувати базар. Будували його на кошти цукрозаводчика мецената Лазаря Бродського, який помер в 1904 році, але заповідав Києву 500 тисяч рублів на будівництво критого ринку. У підсумку в 1912 році за проектом архітектора Генріха Гая звели ринок, яким можна помилуватися і зараз.
Будівля прикрашена рельєфними фігурками “Молочниці”, “Селянина з биками”, “Рибами”. А на решітках воріт ринку “злітають” качки.
Біля ринку є скульптура кота, який з цікавістю заглядає у вікно.
Бессарабський квартал з башточками і дамами
Неподалік від Бессарабського ринку, де купує продукти в основному столична еліта, знаходиться один з найпомпезніших особняків (вул. Велика Васильківська, 1-3).
У далекому минулому ця будівля, яка займає цілий квартал, належало комерційному раднику і власнику десятків будинків в центрі Києва Миколі Попову. Він заробляв величезні гроші на оренді приміщень. Тільки в цьому будинку налічувалося близько 30 магазинів! На другому поверсі підприємливий радник облаштував собі розкішний офіс. Зараз будівлю прикрашає вишукана “рослинна” ліпнина, а також невеликі башточки – нові звершення. Бессарабський квартал стояв довгі роки в запустінні і руйнувався. Його відреставрували на початку 2000 років.
На фасаді можна розглянути десяток красивих жіночих облич, а на самому вгорі встановлені білі вази.
Дитинство Голди Меїр і композитор Гліер
Навколо Бессарабської площі багато цікавих особняків. Один з таких знаходиться на вул. Басейній, 5. На фасаді будівлі встановлено пам’ятний знак на честь киянки, прем’єр-міністра Ізраїлю Голди Меїр, яка провела дитинство на цій вулиці (проживала до 1903 року).
І хоча на фасаді вказано, що вона жила саме в будівлі №5, краєзнавці все ж сумніваються, що сімейство проживало в цьому особняку.
За однією з версій, сім’я Голди Меїр оселилася в невеликому дерев’яному будиночку поблизу особняка, але до наших днів він не зберігся. По сусідству, в будинку №6 (він не зберігся), проживав композитор Рейнгольд Глієр. У Києві його іменем названо інститут.
“Пале-Рояль” для маловідомих акторів
Складно не помітити розкішний чотириповерховий особняк з колонами жовтого кольору в вишуканому вбранні з елементами мавританського стилю (вул. Басейна, 1/2).
Зараз більшість приміщень віддані в оренду підприємцям, де відкрили офіси, магазини і закусочну.
Тут навіть влаштувалося головне управління юстиції Києва, але колись це був готель “Пале-Рояль”, в якій селилися маловідомі актори, про що повідомляли путівники тих часів. Пам’ятник архітектури був побудований ще на початку ХХ століття за проектом вельми дорогого на той час київського зодчого Андрія Крауса, який звів у місті сотню вишуканих особняків для багатої еліти: прибутковий будинок Апштейна (вул. Спаська, 8-а), будинок Брука (вул. Ярославська, 21), готель “Ермітаж” (вул. Богдана Хмельницького, 26).
Старовинний будинок від італійського архітектора
Цікавий особняк на Крутому спуску, 4.
На двоповерховій будівлі персикового кольору встановлена пам’ятна дошка, де сказано, що об’єкт є пам’яткою архітектури і був побудований в 1846 році. Це був звичайний житловий будинок, який будували для якоїсь киянки Алексєєвої.
До речі, зараз на будинку видніється дерев’яний балкон, який був побудований в 1848 році!
Будували особняк за проектом відомого архітектора італійського походження Людвіка Станзані. Відомо, що він працював архітектором в Одесі, потім став губернським архітектором в Кам’янець-Подільському, а з 1833-1848 рр. був київським міським архітектором. Завдяки його працям в Києві був побудований Олександрівський костел і будівля сулимівських богодельни на вул Лютеранський.
Фото: Анатолій Бойко
Джерело: Сегодня
