Фото з відкритих джерел
«Я, Віталій Кличко, та моя команда ставимо перед собою амбітну мету – вивести Київ за комфортністю проживання та станом культурного й економічного розвитку на один рівень з кращими столицями Європи». Цими словами починається програма мера столиці Віталія Кличка з якою він виборов перемогу у жовтні 2015 року та вдруге зайняв кабінет на Хрещатику, 36.
Наскільки комфортним стало проживання киян за останній рік кадеції Кличка? Чи дійсно сьогодні Київ спроможний конкурувати зі столицями Європи за рівнем культурного й економічного розвитку? І його перше місце у рейтингу найнебезпечніших столиць Європи ( грудень 2016 року, за індексом якості життя Mercer), то є лише неправдиві показники щодо політичної стабільності, злочинності, низької якості надання банківських, медичних, освітньо-культурних послуг?
Обіцянки з програми Віталія Кличка можна умовно розділити на короткострокові та такі , на виконання яких киянам слід очікувати до кінця його каденції. Серед тих, що вимагають планування, виконання та часу – стале зростання обсягів зовнішніх інвестицій. високий показник кредитного рейтингу міста, стійке зростання видаткової частини бюджету в розрахунку на одного киянина, постійне зростання кількості підприємців та підприємств малого і середнього бізнесу, відновлення ефективного використання промислово-складських зон тощо.
До списку найголовніших обіцянок Кличка, які мали би реалізовуватися повним темпом, сміливо можна віднести наступне:
- прокладення нових веломаршрутів у столиці та будівництво велосипедних доріжок (було обіцяно відкрити в місті 600 км велодоріжок, у тому числі кілька маршрутів – у 2016 році, але на заваді, за словами столичної влади, стали недоліки українського законодавства у цій сфері і навіть правила дорожнього руху);
- добудова Подільсько-Воскресенського мосту (Подільський міст, який повинен з’єднати Троєщину з правим берегом Дніпра, почали будувати ще в 1993 році, однак через брак фінансування роботи кілька разів припинялися і поновлювалися, Кличко зобов’язався відкрити міст вже через три роки – в 2019 році);
- наповнення міського бюджету ( свідоме не наповнення бюджету, за словами активістів, йдеться, як мінімум, про понад 600 автостоянок і 1500 земельних ділянок під різними об’єктами, які функціонують в столиці нелегально, занижена ставка оподаткування земель житлової забудови тощо);
- відновлення районних рад (минулого року перед виборами мера Києва Кличко усіх запевняв, що вибори до райрад відбудуться наприкінці березня 2016 року, про призначення виборів до райрад навіть голосувала Київрада, але вибори наразі заблоковані);
- проект продовження Сирецько-Печерської лінії метро до Виноградаря ( є інформація, що у найближчі 3 роки буде готовий проект метро на Виноградар);
- створення нових парків та скверів (загальною площею 2 тис. га);
- будівництво парку розваг у столичному Гідропарку ( з величезним колесом огляду, на зразок колесо London Eye – 135 метрів у висоту);
- встановлення сучасних спортивних майданчиків в усіх шкільних дворах та поруч з великими житловими комплексами;
- остаточне очищення територій навколо перевантажених станцій метро від МАФів та стихійної торгівлі (демонтаж відбувається, але без альтернативи для підприємців, яким потрібно знайти інші торгові площі замість демонтованих МАФів, та, з подекуди, появою нових кіосків з, відповідно, новими власниками);
- відновлення Правил забудови Києва з метою припинення хаотичної забудови (звідки тоді ж поява горезвісного театру на Андріївському узвозі та сканадальна висотка на Микільській слобідці, що належить бізнес-групі, близькій до «УДАРу»);
- впровадження системи «Безпечне місто», в рамках якої в столиці буде встановлено 1815 камер відеоспостереження (на грудень 2016 року КП «Київдорсервіс» встановило 14 систем відеоспостереження, без технічної можливості для збереження записів систем відеоспостереження);
- запровадження щорічних Форумів вчителів Києва з метою розвитку шкільної та професійної освіти;
- максимально прозорі умови для роботи бізнесу;
- кардинальна реновація житлово-комунальної галузі(програма будівництва соціального житла);
- пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем (автошляхи розбиті, купа проблем з транспортом, які накопичувались десятиліттями, як то кількість і якість (технічний стан) рухомого складу, незручність транспортних (пересадочних) вузлів тощо).
- налаштування процесу досконалого прибирання снігу (не зважаючи на залучення з кожним роком більшої кількості одиниць спеціальної техніки та бригад з ручного прибирання підприємств комунальної власності, снігопади продовжують бути стихійним лихом для столиці і містян)
Питання, чому результати гучних передвиборчих промов лишаються у повітрі, все ще на часі. Саме тому «аудит» виконання передвиборчої програми столичний мер зазвичай проводить щорічно, але вибірково і, відповідно до власного піар-розпису. На жаль, в нашому суспільстві те, що будь-які передвиборчі програми не виконуються чи виконуються на третину, вже факт. І в цьому плані нам дуже далеко до прагматичних європейців, які отримують все обіцяне від своїх обранців.
Кличку, звісно, варто напружуватися самому й напружувати свою команду – для результативності виконання передвиборчої програми та поліпшення рівня життя киян. Киянам же варто вчитися не тільки робити правильний вибір на виборах, але й контролю за діями (бездіяльністю) обраного мера. В даному тандемі – мер працює, кияни-контролюють, Київ, життя, суспільство мають шанс змінитися.
Олександр Федоренко, експерт з місцевого самоврядування, голова київського відділення Громадського руху Миколи Томенка “Рідна країна”
