В Україні розробляють новий проект Кодексу законів про працю (КЗпП). Як кажуть у Держслужбі з питань праці, новий документ мають ухвалити в першій половині 2017-го, в ньому будуть враховані інтереси усіх”. Чинний Кодекс прийняли ще у 1971 році, а останні правки внесли торік. Сайт “Сегодня” розібрався, на що, згідно із законом, мають право українці і про які трудові права не варто забувати.
Як влаштуватися на роботу
Законом заборонена будь-яка дискримінація при працевлаштуванні. Більше року тому в КЗпП також внесли цілу низку антидискримінаційних поправок. Звільнити або не взяти працівника на роботу через його особливості не можна. У тому числі заборонена дискримінація за релігійною приналежністю, національністю і сексуальною орієнтацією.
Робочі взаємини починаються з випробувального терміну, цей час призначений для того, щоб визначити професійні навички працівника. Тривалість випробувального терміну визначає сам роботодавець. Якщо він упевнений у здібностях співробітника, випробувального терміну може зовсім не бути. У законі ж вказана максимальна тривалість випробувального терміну. Для робочих спеціальностей це один місяць, для інших – три місяці. Найчастіше роботодавці при прийомі на роботу встановлюють максимально можливий випробувальний термін.
Фото: архів
“Це робиться для того, щоб з працівником можна було легко розпрощатися, якщо він виявився, наприклад, непунктуальним, або раз в два місяці йде в запій. Відділи кадрів не хочуть брати на себе відповідальність і самостійно визначати випробувальний термін менше максимально можливого. І це нормально”, – розповідає юрист Олександр Плохотник.
Торік парламентарії підтримали поправку до Кодексу законів про працю, який розширив перелік українців, яким не потрібно проходити випробувальний термін. Серед них:
- Працівники молодше 18 років
- Які щойно закінчили навчальні заклади
- Працівники, звільнені з військової служби
- Інваліди
- Переможці конкурсу на посаду
- Вагітні жінки
- Матері-одиначки з дитиною віком до 14 років
- Переселенці
- Ті, хто виконують сезонні роботи
Попереджати про те, прийнятий співробітник за підсумками випробувального терміну чи ні, не потрібно. Якщо по закінченню трьох місяців українець продовжує працювати, означає “випробування часом” він пройшов. Крім того, без вагомої причини законно відмовити у працевлаштуванні не можна.
Щоправда, як каже юрист з трудового права Володимир Капустін, на практиці захистити свої права досить складно. “Роботодавець ніколи не скаже, що він не взяв на роботу або звільнив людину через її сексуальну орієнтацію, або через те, що вона проросійськи або проукраїнськи налаштована. Довести це буде вкрай складно”, – вважає юрист.
Укладаючи трудовий договір, працівник повинен пред’явити паспорт, трудову книжку, військовий квиток або приписне свідоцтво (для чоловіків). В окремих випадках також можуть зажадати надати документи про стан здоров’я (якщо це потрібно) та документ про освіту. Будь-які інші документи, в тому числі довідку про місце реєстрації, вимагати не можна. “Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу”, – йдеться в КЗпП.
За що можуть звільнити з роботи
Звільнити співробітника можуть у тому випадку, якщо він не може виконувати свої обов’язки (забрали в армію, посадили у в’язницю), або ж співробітник “проштрафився”. Достатньою підставою для звільнення вважається відсутність на робочому місці більше трьох годин. Але навіть якщо працівник залишається на робочому місці, але при цьому не виконує свої обов’язки, він може законно опинитися на обліку в службі зайнятості.
Фото: архів
Звільнити не можуть під час лікарняного або відпустки. Але якщо лікарняний триває більше чотирьох місяців і працівник з якихось причин не може виконувати свої обов’язки (виняток – декретна відпустка), роботодавець має право шукати заміну.
Також для звільнення достатньо один раз з’явитися на роботу “напідпитку” або вкрасти що-небудь.
Повний перелік причин для звільнення:
- За угодою сторін
- По закінченню строку трудового контракту
- Призов на військову службу
- Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- Набрання законної сили вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі
- Виявлену невідповідність працівника займаній посаді або роботі, що виконується
- Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків
- Прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
- Нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах
- Появу на роботі в нетверезому стані
- Вчинення за місцем роботи розкрадання
- Робочий день та вихідні
Нормальна тривалість робочого часу, згідно із законом, не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому кожен день посеред робочого дня можна відпочивати (перерва на обід), відпочинок має тривати не більше двох годин. Додаткові перерви передбачені для годуючих мам – 30 хвилин після кожних трьох годин роботи. Крім того, працівникові надається відпустка тривалістю 24 робочих дні.
По п’ятницях (перед вихідними) і напередодні свят робочий день повинен бути на годину менше. Залучати працівника до понаднормової роботи можна лише в передбачених законом випадках:
- Якщо це потрібно для оборони країни
- Якщо сталася аварія
- Якщо це суспільно важливі роботи
- Якщо є необхідність закінчити почату роботу
- Робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі.
- Скільки повинні платити
“Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата”, – йдеться в КЗпП. З першого січня цього року мінімальна зарплата в Україні – 3200 гривень, нижче цієї суми роботодавці платити не мають право.
“Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватися оплата”, – йдеться в КЗпП.
Як зазначає керівник практики Вирішення конфліктів і спорів JUSCUTUM Антон Куц, якщо ця вимога не виконується, бізнесменам загрожують великі штрафи. “Держава встановлює рівень мінімальної зарплати і зобов’язана контролювати бізнес у цьому питанні. Всі зобов’язані платити не менше, ніж встановлено. На сьогодні чимало підприємств офіційно виплачують співробітникам цей мінімальний рівень. Чим вищий рівень мінімалки, тим більше податків збере держава. Адже невиплата заробітної плати загрожує серйозними проблемами: починаючи від адміністративної відповідальності, закінчуючи кримінальною. У випадку адміністративної відповідальності, порушникам в основному загрожують штрафи. А ось кримінальна відповідальність – це вже серйозно: можна отримати позбавлення волі на строк до п’яти років”, – зазначає адвокат.
