Прогулянка по Печерську в Києві: Косий капонір, будинок з рожевим фламінго і пам’ятник академіку Павлову

2 Квітня 2017 12:00

Косий капонір, місце для вбивці Петра Столипіна

Однією з найяскравіших пам’яток Печерська по праву можна назвати Косий капонір, який є частиною укріплення Київської фортеці.

Вона була побудована в 1844 році як оборонна споруда Госпітального укріплення в системі Нової Печерської фортеці. Капонір називають косим, оскільки він розташований під кутом до валу фортеці, полегшуючи тим самим ведення флангового вогню.

В середині XIX століття капонір перетворили в політичну в’язницю. За особливо строгий режим Косий капонір називали “Київським Шліссельбургом”. Першими його в’язнями були учасники Польського повстання 1863 року. До речі, саме тут знаходився вбивця прем’єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна – Дмитро Богров. З 1930 року тут діє музей.

Оглядові майданчики і стадіон ім. Троцького

Потрапивши на територію Косого капоніра, варто пройтися по його оглядових майданчиках, де встановлено гармати. Тут відкривається чудовий вид на місто і Черпанову гору, біля якої перебуває НСК “Олімпійський”. Історія стадіону непроста.

Він був побудований на місці Олексіївського парку в 1923 році і безліч разів перебудовувався. Змінювалася і його назва. Спочатку він був Червоним стадіоном ім. Л. Троцького (1923-1924), потім просто Червоним (1924-1935), Республіканським ім. С. Косіора (1936-1938), Республіканським стадіоном (1938-1941), Республіканським стадіоном ім. Хрущова (1941), а під час окупації Києва німцями став Всеукраїнським (1941-1943), Республіканським стадіоном ім. Хрущова (1944-1962), Київським Центральним стадіоном (1962-1979), Республіканським стадіоном (1980-1996) і з 1996 року НСК “Олімпійський”.

Академік Павлов в кріслі і пам’ятник Лесі

На території військового госпіталю є пам’ятник першому вітчизняному лауреату Нобелівської премії в галузі медицини – легендарному академіку Іванові Павлову, який затишно розмістився у великому кріслі.

Також варто заглянути в Покровську церкву, яка розмістилася в одному з корпусів військового госпіталю. До речі, спочатку в госпіталі був храм великомученика Пантелеймона (покровитель лікарів і хворих).

Існувала і каплиця для відспівування воїнів на госпітальному кладовищі. Але, на жаль, в первозданному вигляді вона не збереглися. На території є багато альтанок, де можна трохи посидіти і поспостерігати за майже ручними білками. Покинувши територію госпіталю, продовжуючи прогулянку по Печерську. На бульварі Лесі Українки біля будівлі ЦВК милуємося бронзовим пам’ятником великій поетесі. Він був встановлений в 1973 році.

Рожевий фламінго і сплеск великої води

Гуляючи по бульвару Лесі Українки, варто звернути особливу увагу на будинок №30. На ньому можна побачити незвичайний мурал, повз якого не можна пройти без емоцій. Там зображений рожевий фламінго, який різко занурюється в воду, від чого зринає сплеск води в вигляді голови фламінго, але вже синього кольору.

З’явилося незвичайне зображення на житловому будинку навесні минулого року. Його намалював стріт-арт-художник Барт Смітс (псевдонім Smates), який приїхав до Києва з Бельгії. Мурал створений в рамках проекту, місія якого – привернути увагу суспільства до питань військової агресії та інформаційного зомбування населення. До речі, мешканці будинку дуже тепло відгукуються про картину. “Тепер наш будинок зі своєю родзинкою, і його можна відшукати дуже легко, сказавши лише слово про зображення фламінго”, – розповідає киянка Ірина.

Ліцей ім. Богуна і полководець Суворов

На бульварі Лесі Українки, 25, нині перебуває Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, правда багато городян його досі називають Суворовським училищем, хоча навчальний заклад перейменували близько 20 років тому.

Будинок побудований на початку ХХ століття і навіть зараз знаходиться в хорошому стані, оскільки завжди приміщення використовували в цілях освіти – навчали військовій справі. Але розглянути будівля ближче не вийде. Його територія обгороджена парканом і перебуває під чуйним наглядом охорони. Але через паркан все ж можна помилуватися пам’ятками, причому не тільки темно-бордовим фасадом навчального закладу, а й невеликим пам’ятником полководцю Олександру Суворову, який в даний момент частково закритий величезним банером-декорацією із зображенням Івана Богуна.

А все тому, що недавно адміністрація навчального закладу та учні ініціювали заміну пам’ятника Суворова на пам’ятник легендарному полковнику Війська Запорізького Івану Богуну, якого оспівують у багатьох українських народних піснях. Відповідне прохання вже подали на розгляд чиновникам, і не виключено, що зовсім скоро пам’ятник російському полководцю демонтують.

Фото: Олександр Яремчук

http://kiev-ukr.segodnya.ua