Проблема дитячого читання, висока вартість дитячих видань, зміни формату роботи бібліотек – про оце йшлося під час круглого столу, організованого Департаментом суспільних комунікацій КМДА разом з національним інформаційним агентством «Укрінформ». Своїм досвідом та думками поділилися бібліотекарі, автори літературних і книжкових проектів.
Тетяна ГУЗЕНКО, заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА
– Нещодавно на одному з круглих столів від молодих людей почула думку, що читати вже не модно, це радянський пережиток й навіть розваги для невдах. Нам потрібно такі погляди змінювати, аби молодь розуміла користь читання. За статистикою, 25% молодих українських батьків читають своїм дітям всього одну книжку на рік.
Минулого року, коли ми затверджували міську цільову програму “Київ інформаційний”, вперше була закладена ідея не тільки книговидання, але й популяризація читання. Маємо на це кошти, які завжди розподіляємо після консультацій з експертами та Видавничою радою.
БІБЛІОТЕКАРІ – ПРО НОВІ ФОРМАТИ
Тетяна ШАМАРІНА, заступник генерального директора з питань інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів Національної бібліотеки України для дітей
– Ті, хто читають, будуть керувати тими, хто дивиться телевізор. Читати потрібно. Саме книга дає дитині перевагу над тим, хто не читає. Я не згодна, що сьогодні є криза в дитячому читанні. Це криза в дорослому читанні – дорослі не читають і своїм прикладом не показують дітям, що потрібно читати. Коли в родині культивується любов до книги, звичайно, дитина буде читати. Все залежить від дорослих – починаючи від мами й тата, бабусі й дідуся, бібліотекаря, педагога, видавця, книгорозповсюджувача. І якщо діти не читають – ми з вами погано працювали, не залучили їх до читання, не знайшли цікаві їм форми, не дали ту книгу, яку була б для дитини найактуальнішою в її житті.
Дитину варто нагороджувати за те, що вона читає, адже в цей час вона працює. Ми відзначаємо кращих читачів – маємо бібліотечну квест-кімнату,в якій діти відшукують книжкові скарби, запрошуємо бути дитячим членом журі, визначати кращі книжки і кращих письменників. До тижня дитячого читання влаштували книжковий костюмований показ сезону «весна-літа 2017» для різних вікових категорій, в якому представили героїв книг. До речі, у 2017 році наша бібліотека святкує свої 50-річчя.
Є такий національний проект «Україна читає дітям», який стартував у 2012 році. Це зустрічі-читання з відомими і поважними людьми. Вони розказують, як досягли успіху завдяки читанню книжок в дитинстві.
Всі, хто приходить до нашої бібліотеки вперше, вважають, що тут нецікаво. Коли ж вони відвідують незвичайну півторагодинну екскурсію бібліотекою, то стають нашими друзями, прихильниками і кращими читачами, яких ми зранку проганяємо в школу.
Саломе ЕНГИБАРЯН, завідувач відділу обслуговування Центральної бібліотеки імені Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва
– Ми намагаємося поєднувати виховання любові до книжки з іншими методами роботи. В нашій бібліотеці діють декілька гуртків. Поки діти щось майструють, бібліотекарі на цю ж тему, наприклад про котиків, читають їм казки, оповідання. Раз на місяць влаштовуємо прем’єру від нашого лялькового театру «Казкарик» для наймолодших.
Знайомимо читачів з сучасними письменниками. Раніше діти чомусь вважали що письменник – це людина, якої вже, на жаль, немає серед живих. Коли вони спілкуються з молодими письменниками, у них очі горять.
Наша бібліотека змінила свій режим роботи – тепер працюємо до 20.00, намагаємося залучити молодь, студентство. Після ремонту змінився зовнішній наш вигляд, називаємо себе бібліохабом – це місце, де щодня відбувається щось цікаве.
Ксенія ТАРАСЮК, головний бібліотекар по роботі з дітьми ЦБС Деснянського району
– Головне, з моєї точки зору, залучити дитину до книги вперше. Це відбувається в родині або в шкільній бібліотеці.
В Деснянському районі проживає 350 тисяч населення, серед них багато дітей. На жаль, є діти, які сьогодні книжку бачать лише в шкільній дитячій бібліотеці. Тому важливо долучити до співпраці освітян, батьків. Якщо діти навчаться в школі та вдома любити книжку, вони прийдуть в бібліотеку, де вже формуються їх читацькі запити. В нашому районі усього три дитячих бібліотеки, це замало. Маємо велике навантаження, але є шалена кількість дітей, яким нікуди піти. На жаль, нові бібліотеки не відкриваються.
Вікторія МАЙБОРОДА, заступник директора ЦБС Дарницького району
– Сьогодні важливо оновлювати формати роботи з читачами, показувати, що ми можемо робити щось цікаве. Тому проводимо літературні квести, кінопокази, майстер-класи, ігри. Таким чином залучаємо людей до бібліотеки та книг, і вони звертаються до нас вже як користувачі.
В нашому районі працює публічна бібліотека сімейного читання, відкрита 2011 року, – дуже сучасна, креативна, в ній завжди багато користувачів. Популярними є акції до днів читання. Наприклад, цього року ми вдруге влаштували бібліосутінки для дітей і бібліоніч для дорослих з розважальною програмою. Вони були присвячені святу весни і року Японії в Україні. Подібна минулорічна акція дала змогу збільшити кількість користувачів в рази.
Жанна КУНЦЯК, т.в.о. начальника відділу обслуговування дітей дошкільного та молодшого віку Національної бібліотеки України для дітей.
– Наше завдання – залучити маленьких дітей до хорошого і доброго читання. Проблема в тому, що ми повинні залучити їх батьків. Ми створили програму сімейного читання “Корабель читання для сімейного єднання”. Працюємо в неділю, саме в цей батьки мають змогу завітати до нас з дітьми. В програмі – зустрічі з письменниками, видавцями, читання і знайомство з книжками. Часто батьки навіть не знають, яку правильну книжку підібрати дітям для її вікової категорії. Ми намагаємося їм допомагати: обрати не лише потрібну книжку, а й правильний шлях, щоб дитині вона була цікавою.
Якщо дитина не йде до бібліотеки, бібліотека йде до дитини. Ми долучаємося до всіх проектів, особливо книжкових. В рамках соціальної ініціативи їздимо до дітей з обмеженими можливостями, зокрема, в інтернатах. Відвідуємо і дошкільні заклади. Успішна робота сучасних бібліотек залежить від здатності бібліотек до змін.
КНИГИ ВІД МІСТА
Олексій ШЕПЕТОВИЧ, головний спеціаліст з питань книговидання Департаменту суспільних комунікацій
– У 2016 році ми видали понад 30 книжок, з них – кілька дитячих. У співпраці з бібліотекою імені Сухомлинського випустили збірку творів дітей “З Україною у серці”, збірку творів сучасних авторів для підлітків “Зелений час”, дитячу поетичну книгу Лідії Новикової “Виноградна гойдалка”. Одне з наших досягнень – книга Олени Комової шрифтом Брайля, яка розповідає про українську вишиванку. В ній використана унікальна технологія. Ці книжки будуть у міських бібліотеках.
Олена ІВАНИЦЬКА, член Видавничої ради при Департаменті суспільних комунікацій
– Незабаром розпочнеться новий конкурс на видання книг відповідно до міської цільової програми “Київ інформаційний”. Нам потрібно визначитися з правилами добору рукописів, пріоритетами. Минулого року у нас була досить різножанрова література – енциклопедії, проза, поезія. Чудово, якби кращі українські книжки нам запропонували творчі спілки. Головна вимога – це має бути твір українського автора і ще не виданий. Тому чекаємо на пропозиції, долучайтеся. Оголошення про конкурс буде розміщено на сайті Департаменту.
КОРИСНІ ІНІЦІАТИВИ
Олександра КОЛЬЦОВА, директор Фундації Дарини Жолдак
– Останній рік ми активно займаємося розвитком дитячого читання. Проводили акцію “100 тисяч книжок для сільських бібліотек”. У Києві з минулого року почав курсувати автобус-бібліотека “Книжкобус”, який вже відвідало понад 6 тисяч дітей. Цей проект підтримує “Київпастранс”, який утримує автобус, заправляє його, надає водія.
Протягом двох місяців з бібліотеками Солом’янського ЦБС проводили експериментальний ігровий практикум «Як приборкати книжкозавра», розроблений нашими працівниками, педагогами, психологами. Завдяки йому відвідуваність дитячих бібліотек збільшилась на 30%. Ігровий практикум складається з вправ на розвиток мовлення і читання і поділений на чотири теми – українські письменники, лексика, творчі здібності та цивілізаційні звички. Зараз робимо форму реєстрації на отримання його матеріалів і тренінги. Маємо спеціальний детективний квест на розвиток критичного мислення, готуємо методичку для бібліотекарів.
Є позитивний досвід щодо провадження програмного забезпечення для розвитку читання в школах – це програма для перших трьох класів “Розумники” від Microsoft. Малюки на планшетах чи мобільних телефонах можуть вставляти літери, виправляти помилки, тренувати уважність. Там є казки, начитані дикторами, які можна використовувати в ігровій діяльності. Сучасні технології покращують контакт нового покоління з книгою і сприяють відвідуваності бібліотек.
Минулого року відкрили в Києві рок-бібліотеку Kyiv Rock Library на базі приватної бібліотеки Ботан, яка містить кращі сучасні книги про музику, шоу-бізнес і творчість. Вона є безкоштовною для відвідування і знаходиться в комфортному для молоді місці, на Воздвиженці.
Марія МОРОЗЕНКО, голова творчого об’єднання дитячих письменників Спілки письменників України
– На мою думку, важливо відродження таких форм роботи, як зустрічі з письменниками мікрорайону чи району. Варто доносити і нагадувати як про сучасних авторів, так і про призабуті імені класиків.
Ми проводимо відкриті засідання творчого об’єднання, на яких запрошуємо всіх зацікавлених – авторів, бібліотекарів, освітян. Цього місяця подали першу сторінку дитячої літератури в газету “Літературна Україна”. Також подали запит в Держкомтелерадіо щодо премії Кабміну імені Лесі Українки за дитячі твори. В журі є хто завгодно, а дитячого експерта, автора чи дослідника немає. Потрібно, щоб там були люди, які розуміють, що відбувається в полі дитячої літератури. Існує проблема, коли в бібліотеки не потрапляють книги, важливі для роботи. Ми пропонуємо поділитися, які є запитувані автори, книги, що хочуть діти-читачі. Будемо намагатися це вирішити.
Ніна ВЕРНИГОРА, укладник антології для підлітків «Зелений час», доцент кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Б. Грінченка
– Я досліджую дитячу книжку, розробила і читаю спецкурс в університеті імені Грінченка для редакторів дитячих творів. Проблема дитячого читання і любові до книги є комплексною. Її не можна вирішити тільки тижнем дитячого читання чи окремими акціями. Діти відображають стан сучасного суспільства. Є такі, які читають дуже багато, з ними працюють батьки, а є діти, які взагалі не читають. Всі акції в бібліотеках проводяться для дітей, які читають, інші просто не доходять туди.
Читачами американських бібліотек діти стають у 18-місячному віці. Їх приводять батьки, є ігрові кімнати, де дитина бавиться книжкою як іграшкою. Американські видавництва «ловлять» дітей майже з народження і не випускають, поки ті не подорослішають. Вони створюють серії з 10-12 книжок для різних вікових аудиторій – спочатку про дива, потім про принцес, і так далі до дорослого віку.
Ми повинні мати системний підхід. Маємо проблему стандартизації і нормативної бази для дитячого книговидання. Наш стандарт говорить, що всі діти вкладаються в чотири вікові групи – дошкільного, молодшого, середнього і старшого шкільного віку. З психологічної і педагогічної точки зору насправді є 7-8 вікових груп. Адже для 3-річних і 6-річних дітей потрібні різні книжки.
Ще одна проблема – підготовка книжок до друку. Ми не маємо редакторів, які фахово редагують саме текст для дітей, враховуючи їх особливості.
Наш університет проводить конкурс буктрейлерів, що виховує видавця і редактора дитячої книги. Студенти реалізують практичні проекти, багато з них – дитячої книги. Вчаться створювати, редагувати,популяризувати книгу. Це унікальний і єдиний в Україні проект, його коло учасників постійно розширюється.
Євгенія ПІРОГ, дитяча письменниця та організатор проекту «Додай читання»
– Всеукраїнська ініціатива “Додай читання” стартувала в 2011 році. Створюємо середовище для творчості і читання. Разом з дітьми за годину чи урок ми пишемо казки. За допомогою письменника чи художника вони вигадують історію, створюють ілюстрації. А потім учасники проекту самотужки видавали книжки, маємо вже 13-ть альманахів.
До книжки дитину, яка думає, що вона не читає, можна привести через емоції, заняття, яке їй подобається – малювання, спів, танці. Поставили національний рекорд казкового гопаку, коли діти в образі літературних персонажів долучилися до танцювального флешмобу. Можна навіть зняти відео про книжку – це сучасний цікавий формат.
Батькам стануть в нагоді придумані нами «книжкові шпаківні». Тобто зробити разом з дітьми вдома унікальний будиночок для книжок. Такі шпаківні разом з школами і бібліотеками ми робили в громадському просторі. Тут є ігровий момент – дитина краще сприймає будиночок, де живуть книжки, разом з іграшками, їй це цікаво.
Люсьєна ШУМ, виконавчий директор благодійного фонду “Бібліотечна країна”
– Засновниками нашого фонду є видавництва “Фоліо”, “Наш формат”, “Брайт Букс”, “Самміт книга”. Минулого року ми влаштовували зустрічі письменників з читачами в Донецькій і Луганській областях, передали 4,5 тисячі книг в різні бібліотеки.
В жовтні розпочали акцію “Подаруй книги рідній бібліотеці”. Намагаємося долучити корпоративних і приватних благодійників, надати їм зручний механізм допомоги бібліотекам. В один клік на сайті всі охочі можуть придбати і подарувати книжки бібліотекам. Ми сформували різні книжкові пакети від 1 до 10 тисяч грн. Є дитячий пакет для шкільних і дитячих бібліотек. Вже подаровано 1,5 тисячі нових книг.
Провели конкурс “Бібліотека – як сучасний інформаційний центр”, заявки на який подали 128 бібліотек. Прагнемо виявити активні бібліотеки, яким надалі допомагатимемо.
Cвітлана КОЛІНЬКО, організатор дитячих заходів «Книгарні Є»
– Відділ дитячої книги займає чільне місце в книгарні, маємо видання на будь-який смак і будь-які потреби. Щотижня в книгарні на Лисенка ми проводимо дитячі суботи, зустрічі з авторами книжок і проектів. В книгарні на Спаській працює клуб “ЛітАкценту” для творчих дітей, які збираються і обговорюють власні твори.
З середини квітні щосуботи в трьох книгарня міста – на вулиці Лисенка, Хрещатику та Васильківській – будемо влаштовувати ще й майстер-класи з виготовлення виробів з паперу, малювання пальцями тощо. В книгарнях бачу багато підлітків і дітей, які фотографуються на тлі книжок. Це свідчить, що бувати в книгарні й читати книжки – модно.
Ольга ОПАНАСЕНКО, журналістка Укрінформу, авторка дитячої книги «Блез Паскаль»
– Компанія GfK Group, що займається споживацькими дослідженнями, опублікувала результати опитування щодо регулярності читання у всьому світі. Серед 17 країн, де проводилося дослідження, найбільше читають у Китаї. 36% опитаних читають щодня, а 34% – принаймні щотижня. І це високий показник. Цікаво, що в Шанхаї друкована книжка є лише для найменших, до 3 років. Потім всі переходять на планшети, читають електронні книжки. Можливо, це виклик, який стоїть перед бібліотеками і книгарнями – як розвивати ринок електронних видань, які набагато дешевші і доступніші, як їх запропонувати читачам.
