Право на середню освіту гарантовано українцям і Конституцією, і законом про середню освіту, зокрема ст. 6 такого, і при цьому не залежить воно ані від раси, ані від кольору шкіри, ані від майнового стану, ані від мови спілкування – ні від чого не залежить.
Що ж треба знати батькам першачків, у яких з квітня стартує низка співбесід до школи; в якому разі вашому учневі можуть відмовити у зарахуванні; до якої школу йти, якщо не вступили до бажаної, і скільки років навчатимуться наші першокласники?
Зарахування до школи
Оскільки середня освіта є в Україні обов’язковою, то походу до першого класу не уникнути. Однак зараз у нас в країні вибір шляхів, якими діти гризтимуть граніт науки, значно ширше. На вибір і приватні школи, і екстернат, і дистанційне навчання, і спецшколи з гімназіями, і просто загальноосвітні школи.
Для початку розберемося з традиційними школами. Кожна з них має свій “мікрорайон”, територію обслуговування. Якщо ваша дитина проживає на цій території, то школа не може відмовити їй у середній освіті, навіть якщо це гімназія або спецшкола. Але може так статися, що дитина не в силах витримати навантаження. Але про це ви дізнаєтеся вже в першому класі. Якщо ж збираєтесь до спецшколи чи гімназії не за місцем проживання, то варто врахувати деякі нюанси.
При зарахуванні до першого класу загальноосвітнього закладу рівень знань дитини перевіряти заборонено, а от до гімназії на вас чекає співбесіда.
Згідно з чинною інструкцією Міносвіти, співбесіда з майбутніми першокласниками визначає загальний розвиток дитини, її готовність до навчання та здатність вивчати дисципліни відповідно до спеціалізації школи. А ось завдання розробляються в кожній школі окремо, але від дитини не можуть вимагати знань, що перевищують вимоги держпрограми дошкільних установ.
Співбесіда до школи: як готуватися і чого чекати
Перед співбесідою частіше хвилюються батьки, а не діти, і головне завдання – не передати свої хвилювання дитині.
Як радить дитячий психолог Ольга Прокопенко, не варто загострювати увагу дитини на статусі школи і перекладати на дитину відповідальність за провал, адже невдача на першому “іспиті” у житті може “підкосити” самооцінку майбутнього школяра на довгі роки. “Для дитини важливо, що вона вже достатньо доросла, щоб, в принципі, ходити до школи, а не до якогось конкретного навчального закладу. Проблема не в дітях, не у психологах, а, як правило, в апломбі й амбіціях батьків”, – пояснює вона.
На співбесіду радять брати все – дипломи, нагороди, грамоти, але самі питання не можуть вимагати від дитини знань понад тих, що передбачено Держстандартом дошкільнят (базовий компонент дошкільної освіти). Комісія повинна складатися з трьох осіб: представника керівництва школи, майбутнього класного керівника і шкільного психолога. Під час розмови з дитиною обов’язково повинні бути присутні батьки. Просити їх вийти співробітники школи не мають права.
Якщо трапилося так, що дитині відмовили у зарахуванні до школи, то можна “повоювати” і домогтися апеляції і нової співбесіди, але чи це потрібно – вирішувати кожному з батьків.
Скільки років навчатимуться першокласники 2017 року
У нинішньому законі про середню освіту зазначено, що навчання в школі в Україні триває 11 років. Нову програму та концепцію реформи ще не схвалено, і, як кажуть у прес-службі Міносвіти, до першого класу “нової української школи” дітей набиратимуть у 2018 році. Але й тут є нюанси, і залежать вони, як завжди, від фінансування.
Так, у МОН уточнюють, що якщо фінансування буде в тому ж темпі, що і зараз, і навіть збільшиться, то програму “прореформують” вже протягом найближчих років, і тоді на нинішніх першокласників у середній школі чекає сюрприз у вигляді спеціалізації та профільної середньої освіти. А ще продовження навчання на додатковий рік.
Ще одне важливе питання для батьків першокласників – склад класу. Не секрет, що в обласних центрах як у молодших, так і в середніх класах, нерідко понад 30 учнів, хоча, у відповідності зі ст. 14 профільного закону, така переповненість є протизаконною. У МОН пояснили, що в середній школі з цим мають намір боротися впровадженням спеціалізації, що спричинить за собою збільшення кількості паралелей.
А ось про молодшу школу в міністерстві нічого не говорять, і навіть про нормативні акти, які регулюють це питання, не змогли відповісти. Таким чином, організація навчання в другу зміну в переповнених школах залишається виключно в руках адміністрації і батьків.
