У Театрі на Липках представили прем’єру вистави “Перетворення. Історія одного перевтілення”, в якій переплетені твори Франца Кафки та його біографія. Головними темами є нерозуміння митця суспільством та стосунки батьків і дітей.
Постановку здійснив молодий режисер Олег Мельничук, дебютна робота якого – “Шинель” за Гоголем – також йде в театрі з 2009 року. Він працював в Закарпатському обласному угорському драматичному театрі ім. Дюли Ійєша в Берегові, а з 2010 року очолює «Незалежну Театральну Лабораторію» у Чернівцях. До творчості Франца Кафки вперше звернувся в чернівецькому театрі.
– Київська вистава абсолютна інша. Єдине, що лишилося, – елементи сценографії, тобто використання справжніх ліжечок для немовлят із пологового будинку. Це образна метафора, через яку, режисер нагадує , що діти народжуються однаковими, але життя і доля в кожного складається по-різному, – розповіла театрознавець Наталя Потушняк. – Спектакль називається “Перетворення”, тому що окрім знаної повісті “Перевтілення” до нього увійшли уривки і з інших творів – “Залізничні пасажири”, “Процес”, а також листи Франца Кафки до батька, матері та до Феліції. Автору було складно адаптуватися в суспільстві – і це простежується в кожному його творі. Франц Кафка хотів, щоб його твори були спалені після смерті, знищені, але так сталося, що його друг, Макс Брода, не виконав цього бажання і зараз ми маємо цей доробок.
Режисеру близька філософія творчості Кафки – нерозуміння митця в суспільстві, в родині, коли інші не можуть збагнути, що він пише і навіщо, якщо його ніхто не видає. Це зворотній бік творчої особистості, що не може зреалізуватися, а відтак стає потворою. Її всі хочуть позбутися. Автор порушує і тему складних стосунків між батьками і дітьми, небажання чути один одного, коли діти не хочуть бути щирими, а батьки не здатні їх зрозуміти.
Твори Франца Кафки просякнуті абсурдом, страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, самотністю і самоосудом. Спектакль, який поєднав його спогади, листи та літературний матеріал, дає ключі до розуміння письменника. Образ Грегора Замзи, який несподівано перетворився на комаху, виник не просто так. В дитинстві Франца деспотичний батько не розумів тонкої натури сина, за непослух карав, змушуючи стояти в темряві. Єдиною, хто не відвернувся від нього, була мати – в виставі показують, що навіть у потворній комасі вона бачить свою дитину.
А ще трагедія Кафки була й тому, що він не міг віддатися заняттю, яке не просто любив, а яким жив, – літературі. А був змушений працювати на ненависній роботі. Визнання до письменника прийшло лише посмертно.
Зануритися в світ Франца Кафки Театр на Липках запрошує всіх охочих 27 червня.