Парламент підтримав реформування Конституційного суду України, за відповідний законопроект проголосували 245 депутатів.
Не буду аналізувати такі нормативні частини законодавчої ініціативи як призначення судді КСУ на 9 років без можливості повторного призначення, визначений цим документом оклад чи припинення повноважень після досягнення суддею 70 років. Зазначу на тому, що саме було схвалено 245-ма народними обранцями і про що йдеться поміж рядків – про узурпацію влади Президентом.
Згідно з прийнятим законом до складу Конституційного суду входять 18 суддів: по 6 суддів призначають президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України. Разом з тим, КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше двох третин суддів.
Фактично це означає, що питання відповідності Конституції України (конституційності) законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів президента, уряду, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть вирішувати … 6 суддів, призначених за квотою Президента.
Наприклад, законом передбачено, що у складі КСУ діють Велика палата, два сенати та шість колегій. До повноважень колегії, яка діє у складі 3-х суддів, належить відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою. Отже, президентські судді не тільки зможуть вирішувати долю провадження, але й у повній своїй присутності, у складі 6 осіб, приймати рішення.
Таким чином, більшість проблематики, яка виникає під куполом українського Парламенту тепер може бути вирішена за допомогою рішення КСУ: подання – рішення. Це дозволить Президенту не тільки жорсткіше контролювати власну фракцію у ВРУ та соратників по коаліції , але й не залежати від настроїв опозиції й від нардепів (депутатських груп) – власників «золотої акції». Завдяки закону, Парламент з легкістю перетвориться на ляльковий театр, збільшивши в рази владу в руках очільника держави.
Знову ж таки, закон є економічно вигідним для Президента: значно легше «утримувати» 6 осіб віком від 40 до 70 років, ніж задовольняти примхи завжди невдоволених нардепів.
Очевидним є факт, що ляльковий орган конституційного судочинства здатен на чимало речей, зокрема, на рішення щодо зміни Конституції (рішення № 20-рп від 30.09.2010 р., яким скасовувалася Конституція 2004 року та дозволялася «адміністративна реформа» Януковича), проведення виборів у Києві (рішення № 2-рп/2013 від 29 травня 2013 року , яке забороняло проведення виборів у столиці до жовтня 2015 року) або ж стосовно зміни порядку формування парламентської більшості (рішення № 11-рп від 6.04.2010 р., коли Партія регіонів в парламенті отримала можливість безперешкодно приймати рішення) Створюючи ілюзію легітимності та законності, КСУ, передусім, виконуватиме роль політичного органу. Фактично, це поступ назад, у той же 2010 рік, коли Конституцій суд України прийняв низку неправосудних рішень, які забезпечили узурпацію влади Януковичем та руйнацію конституційного порядку.
Предметом діяльності конституційних судів, перш за все, є перевірка відповідності правових актів Конституції. Працюючи в умовах політичної доцільності, така перевірка перестає бути об’єктивною, зробленою на засадах судочинства, неупередженості та в інтересах народу України. Чи це не тхне нафталіном і не нагадує повернення системи влади, як мінімум, на 7 років назад, до періоду правління Януковича?
Оновлення КСУ потрібно! Проте оновлення за європейськими стандартами та з усвідомленням важливості даного судового органу для країни. Геніальна ідеї про здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше 2/3 суддів, геніальна в своїй простоті. І саме тому може перетворити Конституційний суд України на ляльковий театр, головним ляльководом якого буде Президент держави.
Керівник Київського партійного осередку «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко, https://lb.ua
