Троїцька площа (колись називалася Либідською) з’явилася в середині XIX століття. Після того, як був побудований Свято-Троїцький собор (на вул. Жилянській). Від нього і отримала свою назву. Варто звернути увагу на будівлю по вул. В. Васильківській, 53, де зараз розмістився Театр оперети. Вона була зведена на початку ХХ століття як Троїцький народний дім. Влада безкоштовно виділила земельну ділянку, а архітектор Геннадій Антоновський створив проект.
На будівництво виділяли гроші відомі меценати: брати-цукрозаводчики Бродські і лісопромисловець Семен Могилевцев. На початку ХХ століття в ньому знаходився Театр ім. Марії Заньковецької. А з 1967 року театр змінює назву на Київський державний театр оперети. На фасаді театру – бюсти Шевченка і Гоголя.
Стадіон на місці парку з автомобілями
Біля Троїцької площі розташований НСК “Олімпійський”. Він був побудований на місці Олексіївського парку, де на початку ХХ століття розважалася київська знать, а ще проводилася виставка автомобілів Fiat і Ford. Але все кардинально змінилося в 20-х роках минулого століття, коли почалося будівництво стадіону.
Він був відкритий в 1923 році, після чого безліч разів перебудовувався. Змінювалося і його назва. Спочатку він був Червоним стадіоном ім. Троцького (1923-1924), потім просто Червоним (1924-1935), Республіканським ім. Станіслава Косіора (1936-1938), Республіканським стадіоном (1938-1941), Республіканським стадіоном ім. Хрущова (1941), а під час окупації Києва німцями став Всеукраїнським (1941-1943), Республіканським стадіоном ім. Хрущова (1944-1962), Київським Центральним стадіоном (1962-1979), Республіканським стадіоном (1980-1996) і з 1996 року – НСК “Олімпійський”.
Планетарій і першовідкривач комети
На Троїцькій площі знаходиться і Київський планетарій (вул. Велика Васильківська, 57/3). Він вважається найстарішим і найбільшим планетарієм в Україні. А за розміром купола він – на другому місці в Європі (830 кв. м). Київський планетарій з’явився в столиці в 1952 році завдяки ініціативі відомого вченого-астронома Сергія Всехсвятінского, але знаходився в Олександрійському костелі на вулиці Костьольній.
У будівлю на Великій Васильківській планетарій переселився лише в 1988 році. До речі, близько 15 років керував планетарієм Клим Чурюмов, першовідкривач комети Чурюмова-Герасименка! А ще завдяки ініціативі Чурюмова Міжнародним астрономічним союзом було присвоєно малим планетам українські назви, такі як: “(2427) Кобзар” – на честь Тараса Шевченка, “(2428) Каменяр”, – на честь Івана Франка, “(2431) Сковорода”, – на честь філософа Григорія Сковороди.
Будівля в 1898 році придбав купець Поллак. За проектом архітектора Андрія Краусса звели сусідній будинок, №66, який поєднали тамбуром з побудованими в 1892 році двоповерховими Троїцькими лазнями. Обидві будівлі, №68 і 66, використовувалися як прибуткові будинки. На перших поверхах – магазини. Тепер тут офіси.
Фото: Олександр Яремчук
