– Перш за все дитина повинна бути фізично готова до школи. Адже висидіти 5 уроків у школі багатьом дітям складно. Для цього дитину потрібно завчасно розвивати фізично. Також важливе правильно налаштувати майбутнього школяра, – каже пані Катерина.
Школа – свято. Психолог радить, щоб похід у школу в дитини асоціювався зі святом та було радісне передчуття, влаштувати «свято портфеля»: піти по магазинах з малюком разом обирати портфель, його начинку, зошити, шкільну форму.
А от наздоганяти терміново недоучене, тобто змушувати дитину вивчити ще літеру-дві непотрібно. Адже так в дитини передчасно сформується відчуття, що це нудно, та якась каторга на багато років.
– Батьки повинні показати дитині, що школа – не лише навчання, а й спілкування, нові друзі, – зазначає пані Гольцберг.
«Двійка» – не кінець життя. До оцінок батькам потрібно ставитися легше та зрозуміти, ніхто ще не закінчив школу, не отримавши «двійку».
– Коли батьки женуться за успіхом школяра, то їм потрібно замислитися, якою ціною він їм потрібен. Не ціною ж здоров’я дитини. Зараз багато молодих людей, які мають успішну кар’єру, але не мають сімейного щастя. Так, вони можуть бути успішними, але не є щасливими, – нагадує психолог.
Якщо невдача. Саме зараз вчорашні школярі, які здавали ЗНО, отримали результати. Звичайно, не всі вступили у виші, як планували. Але це не кінець життя. Адже в Україні переоцінено значення вищої освіти. В нас багато менеджерів широкого профілю, які не можуть знайти роботу. А гарних фахівців робочих спеціальностей не вистачає.
– У нас ще досі радянське відношення: вступай у виш, отримуй освіту та працюй 40 років на одному заводі. В усьому світі люди мігрують у професійній сфері, змінюють спеціальність. В нас також з’являється така тенденція серед молодих людей: 50% сучасної української молоді не працює за фахом, – зазначає фахівець.
А взагалі замість того, щоб у складних обставинах думати : «за що це мені», психолог радить подумати «навіщо», тобто що я можу з цих обставин вилучити.
