Таємничий Печерськ: будинок алхіміків і квіти, що приносять удачу

21 Серпня 2017 12:08
kiev-ukr.segodnya.ua

kiev-ukr.segodnya.ua

На Левандовського можна вивчити тайську культуру, а в Бутишевому провулку дізнатися, де вчили на прапорщиків

Порожній п’єдестал без революціонера

img_5927_1___01

img_5910_1__

Напроти центрального входу в парк Слави, який в Печерському районі, неподалік від станції метро “Арсенальна”, знаходиться невеликий Бутишев провулок, названий на честь відомого київського домовласника. Правда, цей провулок городяни більше знають як вул. Андрія Іванова, адже перейменували її лише в минулому році, і влада ще навіть не встигла поміняти таблички на будинках. Втім, вулиця виникла ще в XVIII столітті і називалася Шпетерська. У невеликому сквері біля радянської висотки №25, в якому проживала вчений-фізик Марина Чирвінська, 39 років стояв пам’ятник партійному діячеві революціонеру Андрію Іванову. Але тепер там лише порожній постаментбюст демонтували в травні цього року. Варто звернути увагу і на сусідній особняк №23, де можна помилуватися вишуканими римськими” колонами.

Особняк священника з головами в акваріумі

img_5939_1__

img_5935_1__

Особливу увагу варто звернути на спорудження на Бутишевом провулку, 10. Цей двоповерховий особняк з “рюшами” над вікнами був побудований ще в XIX столітті. Його особливість у тому, що вхід в будинок – з двору, і з першого разу можна його навіть не відшукати. Зараз в апартаментах розмістилися офіси столичних підприємців і скромне ательє одягу. А кілька століть тому в цьому будинку проживав киянин, священик Києво-Печерської Спаської на Берестові церкви Климентій Фоменко зі своєю сім’єю. У сімействі священнослужителя було шість дочок, які отримали гідне педагогічну та медосвіту. А зараз на стіні однієї з прибудов до будинку можна відшукати безліч цікавих графіті, де зображені люди-амфібії. Там же можна побачити людину з головою риби: вона тримає в руках акваріум, де плавають чотири чоловічих голови.

Прапорщики і квіти, що приносять удачу

img_5952_1__

img_5997_1__

Пройшовши кілька метрів від рибного графіті, ви побачите елітну гімназію (Бутишев провулок, 11). Триповерхова цегляна будівля колись мала лише два поверхи і використовувалася як навчальний заклад – училище. На першому поверсі здобували освіту хлопчики, а на другому – дівчата. На початку ХХ століття в ньому почала функціонувати київська школа прапорщиків. Варто звернути увагу на декор будівлі, точніше, на чотирилистої квіти на першому поверсі: сині, бордові, коричневі і жовті. Кажуть, якщо доторкується до них – людину очікує удача, що для учнів під час іспитів має особливе значення. Будинок це з 2012 року перебуває під охороною ЮНЕСКО.

Особняк з символами алхіміків

img_5952_1___01

img_5958_1__

Місцеві жителі трохи побоюються незвичайного особняка на вул. Левандівська, 8, адже на його фасаді можна відшукати зашифровані древні символи. Їх декілька, і всі вони знаходяться біля головного входу в будівлю. В основі зашифрованих відмітин” лежить коло, яке з давніх часів вважається символом душі. У верхній частині будинку – ще три кола, закреслених горизонтальною лінією (одне коло, закреслений таким чином, вважається алхимическим символом, що означає “сіль”). Сама споруда була побудована в 1910 році і є пам’ятником архітектури. Ну а пройшовши кілька метрів, ви потрапите у двір, де стоїть ще один, майже такий же житловий будинок, з такими ж алхімічними символами.

Тайська культура і військовий інженер

img_5998_1__

img_6015_1__

Помилуватися ще однією визначною пам’яткою вулиці Левандівської можна, поглянувши на особняк №12. У триповерховій будівлі з вишуканою ліпниною нині розміщується Центр тайської культури: там не тільки роблять масажі та освічують українців про традиції Таїланду, але й організовують національні тайські весільні процесії. А адже ще наприкінці XIX століття в цьомубудинку проживав знатний військовий інженер Іван Лільє, який разом з сином побудували кілька стратегічно важливих об’єктів у місті, зокрема клініку на території Київського військового госпіталю. Втім, сама вулиця з’явилася в XVIII столітті і називалася Гейсовской на честь київської графської родини Гейс, які колись володіли маєтком на цій вулиці. Ну а в кінці XVIII століття вулиця іменувалася, як і зараз, Левандівською, на честь протоієрея Івана Леванди.

Час прогулянки: 35 хвилин

Дистанція прогулянки: 800 метрів

Фото: Григорій Салай