Конфуцій сказав: «Життя насправді є простим, але ми докладаємо зусиль для того, щоб його ускладнювати». Багато хто з нас відповів би на це: «Добре було Конфуцію так казати, він не мав справи з автівками, високими технологіями, Інтернетом, потребою виконувати кілька завдань водночас». Та знаєте, що б на це відповів Конфуцій? – «Хто створив усі ці речі? Ви самі. А навіщо?» І наша відповідь звучатиме сміховинно: «Напевно, щоб зробити життя простішим…».Словник української мови так тлумачить слово «ускладнювати»: «робити складнішим, вносити додаткові труднощі, робити таким, що потребує більших зусиль для здійснення, виконання, розв’язання». «Простий», зі свого боку, означає «елементарний за складом, однорідний», а також «неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання, позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості». Ось так.
Запам’ятайте головні надійні методи рукотворного ускладнення життя:
Брати на свої плечі більше справ, ніж годин у добі;
Приймати важливі життєві рішення, керуючись відчуттям провини;
Ігнорувати попереджувальні сигнали організму про надмірне стресове навантаження, як-от безсоння, головний біль, стан тривоги, і сподіватися, що ці симптоми самі собою минуть;
Будувати стосунки, спираючись на уявлення та надії на те, якими мають бути люди; Постійно тримати в голові список усього поганого, що будь-коли трапилося з нами; Наполягати на тому, що життя має бути справедливим;
Казати «Так», думаючи при цьому «Ні».
Небажання чи неготовність відмовитися від ускладненого життя пов’язане, насамперед, з нашою одержимістю щось робити, а не просто бути. На рівні умовних рефлексів ми сприймаємо як абсолютну істину таку тезу: чим більше пунктів у списку обов’язкових справ, тим більшим сенсом наповнене життя. Отже, щоб скинути непотрібний тягар і відкрити для себе чарівність простоти життя –дослухайтеся свого серця. Відключіть мозок. Можливо, вам допоможуть у цьому такі практики, як медитація, йога, тай-чи або цигун.
Зрештою, є й простіший спосіб: зосередьтеся на теперішньому часі й подумайте, що є для вас важливим саме зараз – не вчора й не завтра, а в цей конкретний момент. Подружіться зі змінами. Змініть стан психіки з опору на прийняття. Життя стає значно простішим, коли ми сприймаємо дійсність такою як вона є, а не такою, якою ми хотіли б її бачити. Ставте під сумнів свої погляди. Замисліться, чи не використовуєте ви старі ідеї, теорії або методи як інструмент впливу на нові ситуації.
Запитуючи себе «Чи правильно я роблю?», ми відкриваємось до нових ідей та творчих підходів. І зменшуємо шанси завдати собі шкоди через помилкові або застарілі погляди. Не плутайте задоволення зі щастям. Якщо ми чесні самі з собою, то маємо, що пошуки щастя часто суттєво ускладнюють життя. Адже ми плутаємо відчуття миттєвого захоплення, радісного хвилювання з тривалим відчуттям легкості й задоволення. Щастя є внутрішнім досвідом, який сповнює нас благодаттю, коли ми припиняємо його гарячковий пошук і спокійно ставимося до плинності явищ у житті. Відчуйте силу відкидання. Хоча часто кажуть, що можна отримати будь-що, варто лиш дуже сильно цього хотіти, насправді культивування певних бажань пов’язане з постійним переживанням глибокого незадоволення тим, що є.
Спробуйте переоцінити деякі свої бажання – замисліться, чи справді ви цього потребуєте? Можливо, відмова від деяких прагнень вивільнить у вашій душі більше місця для радості й любові. Насамкінець, радимо взяти до уваги мудрі слова Леонардо да Вінчі: «Життя досить просте. Ти робиш щось. Більшість справ провалюється. Дещо спрацьовує. Ти робиш більше того, що спрацьовує». Справді, що може бути простішим?
Джерело: http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/zhiti-prosto-nedosyazhna-mrya
© ЖивиАктивно
