«…Усе на світі неземними узами –
Чебрець і сніг, журавку і печаль –
Єднає мудро благовісна музика,
Землі і неба голубий хорал…»
Борис Олійник
У народі у цей час продовжувалася пора шлюбування. І особливою повагою на весіллях користувалися люди, які любили і вміли приготувати весільний стіл. Таких видатних кулінарів, власне, як і сьогодні, було небагато. Їх знали у всіх навколишніх селах і запросити таку людину готувати на весілля вважалося особливою привілегією. У деяких регіонах на весіллях навіть існував спеціальний обряд – танок, на який запрошувалися кухарі. Після його закінчення господарі обдаровували всіх, хто готував страви. Зазвичай, це відбувалося на другий день весілля, коли гості вже могли оцінити, наскільки смачним і різноманітним був весільний стіл.
До речі, українська кухня нараховувала до двох тисяч страв, що готувалися без помідорів, картоплі, кукурудзи та соняшникової олії.
За церковним календарем 26 жовтня вшановують мучеників Карпа, Агафодора і Агафоніка, преподобних Веніаміна Печерського та сповідника Микиту, мученицю Флорентію та Злату (Хрису).
Іменинники 26 жовтня:
Валер’яни, Веніаміни, Карпи, Микити та Злати.
Ім’я Веніамін має давньоєврейське походження і означає «син найкоханішої дружини». У дитинстві вимагають особливої уваги, якщо її бракуватиме — обдарованість Веніамінів так і не розкриється. Дорослі Веніаміни вперто йдуть до мети і тому зазвичай досягають професійних успіхів. У житті їх очікує багато труднощів. Не люблять ображати людей, а заради друга можуть навіть відмовитися від поставленої мети. Люблять тещ.
26 жовтня народились:
1751 — Дмитро Бортнянський, український композитор і диригент. Спільно з Березовським М.С. створив новий тип хорового концерту. Церковно-вокальний стиль Д.Бортнянського є вершиною тогочасного мистецтва.
«Як славен наш Господь в Сіоні, Не може висловить язик, Великий в небесах на троні, Всесильний пан земних владик. Один Господь, один Ти славний, В сонячнім світлі й блиску зір явний!» (Дмитро Бортнянський)
Події 26 жовтня:
1636 — Заснований Гарвардський коледж, що став в першій чверті XIX ст. університетом, одним з найвідоміших в США і світі.
1861 — Німецький винахідник Філіпп Рейс у Франкфурті продемонстрував свій винахід, який він назвав телефоном.
1863 — В Женеві утворений Міжнародний Червоний Хрест.
1900 — В Нью-Йорку відкрита перша лінія метрополітену.
1939 — Народні Збори Західної України у Львові ухвалили звернутися до Верховної Ради СРСР із проханням включити Східну Галичину і Волинь до складу Української РСР.
Чи знаєте ви, що:
Починаючи з первісного суспільства і до сьогодні жінка була в Україні берегинею роду. У членів першої родової громади такої категорії, як батько, не було навіть в уявленні. Це видно не лише з казок, а й з затриманих обрядів-звичаїв (українське весілля, наприклад). Очевидно, вже в часи оріньяку витворився той звук (чи слово), що в нас звучить, як жінка(стара форма – жена). «Жен» у французькій (le gene — люди), англійській (the gender — рід), латинській (genetive — родовий) мовах означає «рід», себто «жени».
При зародженні парапредка в цих мовах не було іншого слова на означення роду, крім слова жінка, що в нашій мові, так і залишилося існувати в своєму первісному значенні. У англійсько-українському словнику Подвезька є 36 англійських слів цього походження і це показує, як праслово глибоко прийшло в мислення, втративши свій первісний вигляд. Ось, наприклад: general – загальний, спільний, себто рід; але є й інше значення – головний, військовий чин, ще й найвищий.
На Сході своя картина. Там є також слово слово «Жен». У Сіямі і Східній Індії женана означає гарем, та частина міста, де живуть лише жінки. В Індії зенана (zenana) – та половина дому, де живе жіноча частина родини: дочки, невістки. Гінні (ghinni) – жінка-господиня в індуській родині. Одночасно у санскриті жнана – означає знання.
Таким чином, ми індусько-санскритським тлумаченням пояснюємо наше українське слово, як це не парадоксально! Знання, виявляється, означає «жіноча мудрість». (З сайту «Справжня ВАРТА»)
«Рідна країна»
