Легенда свідчить, що в Х столітті до н. е. звичайний тесля взявся виготовити для дружини мініатюрний дах на ніжці, яка була б постійно при ній. Задумав і стримав слово . Жінка гуляла в будь-яку погоду , що привертало увагу цікавих перехожих.
Але, як часто трапляється з новинками, парасолі миттю стали предметом найвищої розкоші і привілеєм обраних. Вони служили імператорам і вельможам захистом від сонця, будучи відмітним знаком, що демонстрував знатність і багатство.
Тростина та спиці виготовляли з бамбуку, полотнище – з просоченої спеціальним складом щільного паперу або пальмового листя і пір’я дивовижних птахів. Довжина ручки була близько півтора метра, важила конструкція більше двох кілограм. Парасолі прикрашали діамантами і золотом, навіть робилося кілька куполів. Чим пишніше і ширше пристосування, тим важливіше його власник. Не дивно що такий собі твір мистецтва носив не сам господар, а кілька спеціальних слуг.
До європейських модниць парасолька дійшла лише в XVII столітті. У ті часи засмага на обличчі вважався ознакою бідності, популярністю користувалася біла шкіра. Тому кожна поважаюча себе дівчина мала при собі “захисника”, щоб ховатися від сонячних променів.
Вважається, що першим придумав використовувати парасольку від дощу англієць Ханвей в XVIII столітті. Він замінив тканина на більш щільну, темну і пішов на прогулянку в похмуру погоду. Його подорож по лондонських вулицях супроводжувалося свистом і реготом натовпу, адже вважали, що парасолька призначена для жінок і лише як захист від сонця. Але сміялися недовго, скоро зрозуміли: дане пристосування – справжній порятунок для тих, у кого немає екіпажу.
Сто років тому розробили незвичайний варіант перетворення парасольки в ручний громовідвід. Він захищав власника від удару блискавки. Для цього зверху встановлювали довгий металевий стрижень, який з’єднувався із землею дротом. Господар завжди, сховавшись під шовковим шатром, міцно тримав в руках дерев’яну ручку – ізолятор.
А в середині минулого століття в Америці жіночу парасольку пропонувалося використовувати як засіб захисту від нападів на вулиці. Після простого натиску на ручку випускалося хмара сльозогінного газу у бік лиходія і одночасно включалася сирена.
Певного роду революцію справила поява складного варіанту парасольки. Справедливості заради необхідно зауважити, що первісна конструкція була далека від сучасної. Для того щоб скласти парасолю, необхідно було розібрати мало не половину його механізму. Іншими словами, перші моделі не призначалися для повсякденного використання. У відомому ж нам вигляді маленька парасолька з’явилася в Німеччині на початку 20-х років ХХ століття. Саме тоді сконструювали кишеньковий примірник, який складався кілька разів. Через десятиліття з’явився парасолька- автомат.
Сучасний же гаджет вміє захищати від негоди, і навіть її пророкувати. У тростину подібного барометра вбудований спеціальний датчик. При наближенні опадів ручка починає світитися.
