Багговут і творець унікального “Щедрика”
Вулиця Багговутівська в стародавні часи була частиною Юрковської дороги, що зв’язує Поділ з Кирилівськими пагорбами. За даними краєзнавців, назва вулиця отримала на честь Леонтія Багговута, першого забудовника Лук’янівки. На початку вулиці знаходиться Київська обласна лікарня, яку в 1885-му заснували на кошти єврейської громади. У 2012 році біля лікарні звели храм Святої Варвари.
У великій зеленій зоні навколо комплексу планують облаштувати велопарк. Неподалік ще одна визначна пам’ятка – будівля семінарії, в якій працював легендарний композитор, автор “Щедрика” Микола Леонтович. Зараз тут знаходиться Нацакадемія держуправління при президенті України.
На перетині вулиць Багговутівської і Овруцької біля паркану встановлений невеликий “храм в мініатюрі” у вигляді макету. Тут хочуть відродити храм Преподобного Феодора Освяченого (Київський Єрусалим). Раніше на цьому місці вже була святиня, фундамент якої формою нагадував конструкцію Храму Господнього в Єрусалимі, але в середині 1930-х церква була зруйнована більшовиками. У 2007-му влада вирішила відтворити святиню і навіть задіяла археологів.
Історики знайшли конструкції підземних святилищ: вівтар святителя Климента Римського і вівтар з “печерою Гробу Господнього”, що стало сенсацією для Києва. Але потім почалося протистояння з мешканцями сусідніх будинків, оскільки храм планували будувати прямо перед висотками. І хоча конфлікт затих, будівництво святині так і не почалося.
Варто звернути увагу на два особняка на вул. Герцена, 14, на території Інституту педіатрії, акушерства і гінекології. Їх звели на замовлення київського аптекаря Октавіана Більського. У радянські часи одну з будівель служило дачею для Микити Хрущова. Особняк також використовував в якості резиденції ще один політдіяч України – Петро Шелест. Поруч з особняками знаходиться невеликий сквер. У 1975-му тут з’явився бронзовий пам’ятник творцю “Енеїди” Івану Котляревському.
Двоповерховий білий будинок з незвичайним шпилем на вул. Багговутівській, 14, більше нагадує старовинний лицарський замок. На фасаді будинку можна розглянути величезну скульптуру красивої дівчини з оголеним торсом. З іншого боку будинку “сховався” чоловік з мечем, який символізує рід діяльності перших господарів особняка – військових.
Особняк був побудований в 1910-му, але з того часу він видозмінювався з ініціативи часто мінливих власників. Спочатку особняк належав полковнику Володимиру Бенсону, а незабаром будівлю пригледів і викупив підполковник Олександр Козаровський. Після того як будинок націоналізували, там облаштували дитячий будинок №28, а незабаром його перетворили в клуб заводу “Укркабель”. Біля паркану можна побачити пам’ятник на честь загиблих робітників в 1941-1945 рр.
Прибутковий будинок в стилі модерн і новий храм
Втім, своє призначення він до сих пір не змінив. На кожному поверсі тут розміщені по дві квартири, господарі яких можуть похвалитися високими стелями. Через дорогу від старожила ведеться будівництво великого храму, але побачити святиню поки можна лише через щілину в паркані.
Фото: Анатолій Бойко
