novostimira.com.ua
Цукор в магазині зараз можна знайти який завгодно. І швидкорозчинний, і льодяниковий, і такий, що тільки з чаєм вприкуску. І білий, і коричневий Ось з коричневим, до речі, каші не звариш. Дуже вже недешевий – від ста до двохсот рублів за кілограм. А от кава або чай – справа інша. Аромат коричневогоцукру обіцяє відтіняти смак будь-якого напою Який цукор все ж солодше, корисніше і чи багато його можна з’їсти – з’ясовувала наш кореспондент Марина Панова.
Чому коричневий так доріг?
Є любителі, які перепробували півдюжини сортів коричневого цукру.Цей, з Швеції, добре підкреслює смак кави. А той, з Англії, і зовсім ідеальний. Або навпаки. Особисто я спробувала три сорти. Різниці ніякої не вловила. Напевно, справжній гурман повинен мати дуже чутливі смакові рецептори або надмірно тугий гаманець.
У Росії коричневий цукор не виробляється. Він завозиться зі Швеції та Англії. Цукровий очерет там теж не росте, зате є виробництва з переробки цукру-сирцю.
Цим довгимтрансконтинентальним подорожжю – від очеретяної плантації в Бразилії до російського прилавка – високі ціни на коричневий цукор пояснюються лише частково. Головна причина, як стверджують виробники, – дорога вироблення. І невеликі обсяги виробництва.
Цукровий очерет переробляється свіжозрізаних, протягом доби, що дозволяє зберегти в цукрі природні мікроелементи і навіть вітаміни. Виробник так і пише на коробках: “Органічний коричневий цукор”. Іпотрапляє всякому любителеві здорового способу життя не в брову, а в око.
Все ж мода – ось що диктує високу ціну насправді. Модний товар завжди продається і купується дорожче.
Нерафінований корисніше рафінованого?
Взагалі-коричневий цукор люди їдять із старовини. Чим темніше цукор, тим більше в ньому органічних домішок з соку рослини. Чим біліше – тим ретельніше цукор очищений.
Це як з рослинним маслом. Років 20 тому все свято в Ерілі в переваги олії рафінованої. На ньому, мовляв, і смажити корисніше – на сковорідці не чадить, канцерогенами не труїть, запаху ніякого. Але сьогодні в моді вже олія нерафінована. Тільки в ньому і зберігаються найцінніші біологічно активні речовини.
Так і з цукром. 150 років тому голландський посол благав російського імператора знижувати мита на ввезений з голландських колоній бурий цукор, оскільки такий цукор та ще й втридорога росіяни купувати не хотіли. Зате охоче брали білий цукровий пісок, завезений з Куби. Білий цукор – найсолодший, найчистіше! – Був поза конкуренцією.
Сьогодні бурий тростинний цукор з голландських колоній розійшовся б “на ура”. Бурий – значить, не очищений відтак званої чорної патоки. Вчора чорна патока вважалася відходом цукрового виробництва і йшла на вироблення рому. Сьогодні зрозуміли, що чорна патока жах як корисна, оскільки містить безліч мікроелементів: калій, кальцій, залізо
Такий от парадокс. Століттями убивалися, щоб добитися білизни цукру. А з’ясувалося, що не в коня корм. Рафінований продукт завжди менш корисний, ніж той, що ближче до природи, натуральніше.
А якакористь від бурякового цукру?
На тлі закордонного коричневого наш білий цукор, отриманий з буряка, виглядає бідним родичем. Проте достоїнства у нього теж є неабиякі.
По-перше, він також містить мікроелементи, просто у нас якось не прийнято заявляти про це на етикетці. Їх не так багато, як в очеретяному цукрі, але все ж є.
По-друге, цукробурякове виробництво теж має у відходах чорну патоку. Вона традиційно йшла у виробництво спирту і на корм худобі – як цінна поживна речовина. Ще б пак! Адже в буряковому соку крім цукру містяться пектини, білки, корисні органічні кислоти – щавлева, яблучна, лимонна, а також калій, натрій, магній, цезій, залізо
Однаквиробники бурякового цукру дещо відстають від життя. Точніше, від моди. Пам’ятайте, жовтий цукровий пісок частенько продавався в радянську епоху? Якщо заводи не справлялися з випуском першосортного білого піску – по 84 копійки за кілограм, у продаж надходив другосортний жовтий пісок – по 78 копійок.
Сьогодні б той жовтий цукор коштував не в приклад дорожче – як багате джерело органічних речовин.
Скільки цукру потрібно з’їдати?
Цукор потрібний організму для нормального обміну речовин. Він забезпечує живі клітини енергією.
Сто років тому чемпіонами по пожирання цукру були англійці – 40 кг на душу населення в рік. Житель Росії в той час з’їдав всього 5 кілограмів, а італієць і того менше – 27 кг.
З тих пір споживання цукру у світі неухильно зростає. І сьогодні Всесвітня організація охорони здоров’я нормою споживання цукру – нешкідливою для здоров’я – вважає 38 кг в рік на людину. Російські дієтологи рекомендують 30-35 кг. Правда, найсуворіші поборники органічного харчування – здоровіше нікуди! – Наполягають на мінімумі: 2 кг чистого рафінаду на рік – і не більше. Радикали вважають, що цього цілком достатньо для нормальної роботи мозку. З радикалами краще не сперечатися, а скільки чого є – вирішіть самі.
Хрещеним батьком цукру був Наполеон
Тростинний цукор з’явився давно, на стику першого і другого тисячоліть. А з буряка цукор стали робити лише півтора століття тому.
Хрещеним батьком бурякового цукру вважається Наполеон I. Справа була так. Безперервно воюючи з Англією, французький імператор вирішив вставити чергову палицю в колесо ворога – створити конкуренцію товарам, які англійці ввозили в Європу зі своїх колоній.
Згадали про доповідь берлінського академіка Андреаса Марграф, в якому вчений побіжно згадував про можливість вилучення цукру з коренів буряків. Підключили своїх учених. І незабаром по всій Франції як гриби стали рости цукробурякові заводики. На премії і безкоштовну роздачу землі під будівництво Наполеон не скупився.
Слідом підключилися німці. Так і залишаються до сих пір самими “цукробуряковим” в Європі дві держави – Франція і Німеччина. А от ображена Англія донині не має бурякоцукрового виробництва, закуповуючи цукор в інших країнах.
Чим замінити цукор?
З тих пір як людство захопилося боротьбою з ожирінням і в їжу включилися штучні замінники цукру, спори, шкідливі вони для здоров’я чи ні, не припиняються.
Це відноситься і до аспартаму, самому поширеній на сьогодні штучні підсолоджувачі. У більшості країн він оголошений безпечної харчовою добавкою, проте до остаточної ясності ученим далеко. Прихильники і противники із змінним успіхом добувають аргументи “за” (від аспартама не буває карієсу!) І “проти” (шляхом хімічного синтезу здоровий органічний продукт отримати неможливо!). Від аспартама тим часом все важче піти: соки, солодкі газовані напої, пастила, йогурти, жувальна гумка – виробники додають аспартам усюди.
У харчовій промисловості замість цукру також використовується ксиліт. Присутність штучних замінників в продукті покупець може розпізнати по привабливості попередження: “Виготовлено без застосування цукру”.
До речі, якщо говорити про те, чим замінити цукор, не варто забувати про мед. Цей натуральний підсолоджувач більш різноманітний і цінний за складом – глюкоза, фруктоза, органічні та мінеральні речовини.
