Артист обурений тим, що зараз на телебаченні треба «випрошувати» право говорити або співати рідною мовою
Народний артист, колишній народний депутат Іван Гаврилюк висловив у інтерв’ю «Главкому» своє обурення щодо існуючих на українському радіо та телебаченні мовних квот.
«Вибачте, але які можуть бути квоти в моїй хаті? Які можуть бути квоти на моїй рідній землі? Які квоти? Все повинно бути українською мовою!» — говорить артист.
Гаврилюк пропонує подивитися на інші країни в цьому плані: «Подивіться на Польщу або Ізраїль… А Меркель каже, що людина, яка не володіє німецькою мовою, є не бажаною на території Німеччини. Які квоти? Я ще повинен випрошувати, і мені повинні дозволити розмовляти або співати на телебаченні рідною мовою?..»
На питання, чому українського слова на телебаченні, в музиці у 90-х роках було більше, ніж зараз, Гаврилюк відповідає, що то був певний спротив: «І при комуністах був спротив. Ви подивіться лише те кіно, що в ті часи знімалося, при тому страшному режимі. Ніяких держкін не було. В Києві було десь дві школи з українською мовою навчання, то про яке кіно можна було говорити? Але кіно робилося, це був також момент ідеології. Тоді кіно знімалося українською, якщо це знімав Параджанов або Іллєнко, а дублювалося російською. Тому що кожен фільм здавався в Москві, в Держкіно СРСР російською мовою. А у республіці йшло українською. Тоді ж проходили народні фестивалі, по 10 днів на рівні області, на рівні обкому партії були кінофестивалі. І був ажіотаж навіть на посередні фільми, квитків не було. Це знову ж таки ідеологія».
