У КМДА вирішили впровадити інноваційний громадський транспорт в інфраструктуру міста. У столиці можуть з’явитися tram-train і BRT. Наприкінці минулого року КМДА замовила розробку техніко-економічного обґрунтування для цих проектів. Також влада міста має намір переглянути систему роботи міської електрички. Як працюватиме цей транспорт і в яку суму обійдеться місту реалізація таких ідей – розбирався Mind.
Поставити на рейки: tram-train
Це трамвай-поїзд, який може використовувати інфраструктуру залізниці. За попередніми даними, загальна протяжність лінії в Києві складе 37,2 км, з яких 14,7 км – інфраструктура швидкісного трамвая. Решта – інфраструктура залізниці. Tram-train може розвивати швидкість до 120 км/год.
Де запустять? Лінія tram-train включатиме два маршрути: «Милославська» – «Північна» і «Дарниця» – «Кільцева дорога». Обидва маршрути пройдуть через Дарницький залізничний міст. На лівобережній частині міста tram-train пройде по лінії швидкісного трамвая, у районі станції «Троєщина-2» перейде на залізничне полотно.
Скільки потрібно грошей? Точну цифру покаже ТЕО. За даними КМДА, проект буде готовий до початку літа цього року. У 2016-му вартість запуску tram-train у КМДА оцінювали майже в 10 млрд грн (близько 2 млрд – на будівництво інфраструктури, інше – на придбання рухомого складу – 80 п’ятисекційних вагонів з низькою підлогою).
Коли з’явиться? Якщо ТЕО проекту буде готове в строк, будівництво можуть почати вже наступного року. За оцінками Сергія Майзеля, екс-директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, реалізація проекту триватиме 3–4 роки.
Який пасажиропотік? Планується, що щодня таким видом транспорту користуватимуться близько 240 000 пасажирів. Це приблизно 60% тих обсягів, які за добу перевозять усі трамваї в Києві.
Коридор для метробуса: BRT (bus rapid transit)
Швидкісний транспорт (тролейбус/автобус), який курсує спеціально виділеною (відгородженою) смугою. Швидкість руху такого транспорту – близько 120 км/год. Планується, що в Києві буде реалізована система руху швидкісного тролейбуса (як більш екологічний вид транспорту).
Де запустять? Метробус пройде зі швидкісного коридору від житлового масиву «Троєщина» до Чоколівки через Московський міст. На правому березі – повз станції метро «Петрівка», «Дорогожичі», зупинки швидкісного трамвая «Індустріальна» і через Севастопольську площу. Цей проект включає в себе реконструкцію 22 км дорожнього полотна та облаштування зупинок і пересадочних вузлів.
У перспективі лінія BRT може бути розвинена в напрямку Дарницької площі, через Лісовий масив.
Скільки потрібно грошей? За інформацією КМДА, реалізація ідеї (маршрут від Троєщини до Чоколівки) разом із закупівлею рухомого складу обійдеться приблизно в 100 млн євро.
Коли з’явиться? ТЕО проекту планується завершити до кінця року. Почати будівництво мають намір наступного року. Заступник мера Києва Ілля Сагайдак каже, що запустити такий транспорт і облаштувати відповідну інфраструктуру можна за три роки.
Який пасажиропотік? За розрахунками фахівців зі Світового банку, маршрутом між Троєщиною і Чоколівкою користуватимуться до 170 000 пасажирів на добу. Якщо лінію протягнуть до Дарницької площі – пасажиропотік може вирости на 30%.
Вагон перспектив: міська електричка
Це не новий вид транспорту для Києва – електричка возить пасажирів міським залізничним кільцем з 2009 року. У парку лише 12 електропоїздів. На маршруті працює 11 електропоїздів у будні дні та шість – у вихідні. За словами Сергія Литвинова, в. о. директора КП «Київпастранс», максимальна пропускна здатність однієї електрички становить 50 000 пасажирів на добу. Але поки всі електропоїзди разом перевозять близько 20 000 пасажирів на добу (у системі міського громадського транспорту менше перевозить лише фунікулер – від 7000 до 15 000 пасажирів на добу).
У КМДА хочуть збільшити завантаження цього виду транспорту та інтегрувати його у систему міського громадського транспорту.
Що змінять? Рухомий склад міської електрички – досить старий (вісім поїздів – 1977–1979 років, а чотири – 2003–2005 років випуску). Але купувати і модернізувати електропоїзди не планується. «Якщо ТЕО tram-train, яке зараз розробляється, отримає позитивний висновок, цей новий рухомий склад повністю замінить всі електропоїзди проекту «міська електричка», – уточнює Сергій Литвинов.
Серед розглянутих варіантів розвитку маршрутів: продовжити шлях електрички (tram-train) від станції Троєщина по вулиці Бальзака до вулиці Цвєтаєвої (як тимчасовий аналог частини метрополітену – Подільсько-Вигурівської лінії).
Скільки потрібно грошей? Три роки тому в КМДА говорили, що на розвиток проекту «Міська електричка» необхідно близько 2 млрд грн і 1,5 року – крім продовження лінії на Троєщину, планувалося побудувати правий поворот на Березняках (щоб скоротити час проходження з Троєщини до Видубичів), дві нові платформи біля станції метро «Либідська» і «Політехнічний інститут» та забезпечити підвози до залізничних станцій із передмістя.
Яку проблему вирішить? За розрахунками фахівців Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, міська електричка може протягом двох років вийти на обсяги перевезень 250 000 пасажирів на добу. У сукупності, якщо об’єднати систему міських трамваїв (і tram-train) з міською електричкою, рейковий вид транспорту міг би перевозити близько 1,1 млн осіб. Такий перерозподіл потоків значною мірою розвантажить і метрополітен.
Якщо міську електричку інтегрують у систему залізничного сполучення з містами-супутниками – вона змогла б перевозити близько півмільйона пасажирів на добу.
У чому складність? Міську електричку запускали як допоміжного перевізника на період будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Розвиток нових маршрутів не передбачено в Генеральному плані Києва, що ускладнює реалізацію проекту.
“5 копійок” від “РК”: Метробус. На забитих транспортом вулицях Києва планується “відгородити цілу полосу для курсування “швидкісного транспорту”? А інший транспорт змусять “ущільнитись”?
