Ні війни, ні миру – експерти оцінили закон про повернення Донбасу

23 Лютого 2018 14:30

Петро Порошенко затягував з підписанням закону про повернення Донбасу. Чекав на Мюнхенську конференцією з безпеки.

Про це в коментарі для Gazeta.ua каже політолог Петро Олещук.

“Там обговорювали доповідь колишнього генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена щодо введення миротворців на Донбас. За нею в Україну потрібно близько 20 тисяч “блактиних шоломів” і 4 тис. поліцейських для вирішення ситуації.

Президент не хотів, щоб остаточне підписання закону вплинуло на перебіг розмови”, – пояснює він.

За словами експерта існує багато різних алгоритмів виконання Мінських угод.

“Всі вони зводяться до стратегії Віктора Медведчука (посередник Тристоронньої контактної групи, кум Володимира Путіна. – Gazeta.ua) з ухилом на реалізацію політичної частини Мінських домовленостей. А саме ухвалення Верховною Радою чотирьох законів: про особливий статус Донецької і Луганської областей, закріплення децентралізації на конституційному рівні, про амністію бойовиків і проведення виборів на окупованій території. В доповіді Расмуссена є всі ці положення. Єдине, чим вона відрізняється, – це миротворчою місією в якості механізму виконання Мінська”, – говорить Петро Олещук.

Він певен, що буде важко повернути території за допомогою виборів. Адже вони офіційно визнані окупованими. Це одна із найбільших суперечностей між законом і Мінськими угодами. Проводити вибори на окупованих територія — абсурд.

Іншої думки притримується колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко. Він вважає, що закон упорядковує ведення бойових дій:

“Це — основа для просування ідеї миротворчої місії. Щоб створити зручні умови для виконання Мінську, треба упорядкувати на юридичному рівні ситуацію в зоні конфлікту. Саме це й зробив закон”.

Експерт говорить, що відсутність Мінських домовленостей в законі, не означає, що Україна від них відмовляється.

“Це стандартний алгоритм вирішення військових конфліктів: припинення вогню, розведення військ, демілітаризація, інтеграція учасників, які не мають карної відповідальності, в суспільство. Перше, що нам зараз треба, — припинити вогонь. Щоб це було реально, треба завести на територію ОРДЛО “блакитні шоломи”. Закон про реінтеграцію створює юридичну основу для цього. Це – декларативний документ. Самого повернення Донбасу він стосується мало”, – пояснює Ігор Романенко.

Експерт з міжнародної політики Олександр Хара каже, що закон фактично розширює повноваження президента.

“Він може застосовувати військові сили на всій території країни без воєнного стану та дозволу від парламенту. Росіянам дуже не до вподоби, що їх назвали агресором і окупантом. Мінські угоди є нікчемними з точки зору внутрішнього українського права. Вони укладені в розріз із законом України про міжнародні договори, суперечать нашій Конституції”, – наголошує він.

За словами міжнародника, Порошенко не хотів брати на себе відповідальність і оголошувати військовий стан.

“Але він прагнув отримати додаткові повноваження. Тепер маємо гібридний період – ні війни, ні миру. Це підставляє кожного нашого військового від рядового до вищого керівництва. Адже будь-який об’єктивний міжнародний трибунал буде розглядати дії наших військових на Донбасі як порушення демократичного принципу – незастосування армії в мирний час. А юридично ні війни, ні військового стану у нас не оголошено”, – додає Олександр Хара.

20 лютого Петро Порошенко підписав закон про відновлення державного суверенітету над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях. 18 січня за нього проголосували 280 депутатів. РФ визнали агресором, а “владу” ДНР і ЛНР — її окупаційними адміністраціями. Скасовується антитерористична операція, а дії українських військових на Донбасі кваліфікуються як стримування російської агресії. Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ визначається головним органом у бойових діях, ним керує Генштаб. Досі цю функцію виконував Антитерористичний центр, який координувала Служба безпеки України.

https://gazeta.ua/articles/life/_ni-vijni-ni-miru-eksperti-ocinili-zakon-pro-povernennya-donbasu/822235