Чи присвоять Київському планетарію ім’я видатного українського вченого Клима Чурюмова? Позитивну відповідь на це питання у Київраді надали ще торік. Проте, незважаючи на позицію столичних депутатів і громадськості, далі гучних заяв справа так і не пішла…
Питання про увіковічення пам’яті Чурюмова обговорювали ще весною 2017 року на одному із засідань комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики. Тоді ж столичні депутати, зважаючи на ініціативу громадськості, звернулися до товариства “Знання”, якому підпорядкований столичний планетарій. Але, як не дивно, панове науковці дану пропозицію проігнорували.
– Після розгляду в Київраді потрібно було отримати відповідне рішення на президії товариства “Знання”, – каже громадський діяч Олег Гримальський. – З того часу, як підготували необхідні документи, минуло вже більш як півроку. Одначе, попри листи до товариства “Знання”, весь цей процес поки що застопорився. Хочеться вірити, що нам усе-таки вдасться увіковічити ім’я видатного науковця, який був директором Київського планетарію більше десяти років.
За ініціативою Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: “2427 Кобзар” – на честь Шевченка, “2428 Каменяр” – на честь Франка, “2431 Сковорода” – на честь відомого українського філософа XVIII століття, “22616 Боголюбов” – на честь радянського фізика і математика. Ще одній планеті Клим Іванович присвоїв ім’я “Кнушевія” на честь Київського університету імені Шевченка. Про це він написав у науковому часописі “Наше небо”: “Віддаючи належне астрономічним правилам і традиціям у назвах нових небесних тіл, це ім’я звучатиме саме так, нагадуючи всім про наш Університет, Київ, Україну”.Як стало відомо “Вечірці”, ще при житті астронома на його честь назвали дві комети – Чурюмова-Герасименко та Чурюмова-Солодовникова. До першої з них навіть відправили космічну місію “Розетта”, що стала експериментом тисячоліття. Не звертаючи увагу на свій досить поважний вік, Клим Іванович вів доволі активний спосіб життя: був членом-кореспондентом Національної академії наук України, директором Київського планетарію, головним редактором науково-популярного часопису “Наше небо”, президентом Українського товариства аматорів астрономії та професором Київського університету імені Тараса Шевченка.
То чому ж Київському планетарію і досі не присвоїли ім’я видатного українського астронома?За роки активної праці Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, серед них 4 монографії та 4 навчальні посібники. Організував і провів 15 міжнародних астрономічних конференцій. Під його керівництвом захищено 11 кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії.
– Ми розглядали це питання на засіданні президії товариства “Знання”. Я сам виступав за те, щоб планетарій назвати на честь Чурюмова, – пояснює Василь Кушерець, голова правління товариства “Знання”. – Проте існує багато точок зору, оскільки є багато астрономів. Скажімо, Київський планетарій був заснований професором Сергієм Всехсвятським, який створив систему планетаріїв по всій країні. До нас зверталися і щодо Всехсвятського, і щодо Лебедєва, і щодо Каденюка. Є ще й інші пропозиції, тому не хочеться нікого дратувати. Тим більше, що в той час, коли Чурюмов був директором планетарію, там навіть не було його трудової книжки. Тому ми вирішили зачекати. Наразі готуємо меморіальну дошку, узгодили її ескіз із донькою астронома Тетяною Климівною. Таким чином увіковічимо пам’ять Чурюмова…
| ДОСЬЄ “ВК”
1960-го молодий учений був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі (Якутія). Досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу. Повернувшись до Києва, брав участь у розробці астронавігаційної апаратури для космічних ракет та випробовуваннях на космодромах “Байконур” і “Плесецьк”. Спостерігав за кометами на заміській станції Київського університету в селі У 1972 році Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію на тему: “Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень”. А згодом захистив докторську дисертацію “Еволюційні фізичні процеси в кометах”. У січні 2004 року за рішенням президії товариства “Знання” Клима Чурюмова призначили директором науково-просвітницького центру “Київський планетарій”. Написав декілька збірок поезій: “Малятам про фахи”, “Малятам про тварин”, “Малятам про човни”, “Математика для малят”, “Пригоди динозаврика Дино”. Автор понад 1000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах. Помер через інсульт у ніч з 13 на 14 жовтня 2016 року. |
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/5069/news/1518800703.html
