Квітневий репертуар Національної опери України насичений знаковими подіями і не залишить байдужими шанувальників оперного і хореографічного мистецтва.
Відкриває програму місяця гала-концерт, присвячений ювілею творчої діяльності однієї з яскравих зірок, балерини Олени Філіп’євої. Також в репертуарі місяця фрагмент опери “Князь Ігор” – одноактний балет “Половецькі танці”, постановку якого здійснили до ювілею театру. Продовжуючи традиції проекту “Українські оперні зірки у світі” цього разу до участі у постановках запрошено Євгена Орлова та Михайла Дідика. Орлов вперше виконає партію в опері “Норма” та разом з Дідиком, у день шанування пам’яті загиблих на Чорнобильський АЕС, співатиме “Реквієм”.
1 квітня – гала-концерт з нагоди 30-річчя творчої діяльності Олени Філіп’євої
В перший день квітня шанувальники хореографічного мистецтва будуть вітати з творчим ювілеєм одну з найталановитіших балерин сучасності – Олену Філіп’єву.
Свого часу, у 1988 році, після закінчення хореографічного училища, Олена Філіп’єва була прийнята в трупу Академічного театру опери та балету УРСР ім. Т. Г. Шевченко. У кордебалеті практично не танцювала, і першою сольною партією в театрі стала головна роль у балеті “Жизель”. У 1993 році, у віці 23 років, стала наймолодшою народною артисткою незалежної України. У 1994 році Олена отримала золоту медаль Міжнародного конкурсу артистів балету “Майя”, після чого на запрошення Майї Плісецької неодноразово виступала на гастролях з трупою Гедімінаса Таранди “Імперський балет”.
Про свою професію Філіп’єва говорить:
Переконана, немає маленьких ролей, а є погані артисти. Справжня балерина навіть в невеликій варіації може показати усі сторони свого таланту…
Біографічна довідка: Олена Філіп’єва – лауреат Міжнародних конкурсів артистів балету – у Москві (1989, ІІI премія), Санкт-Петербурзі (конкурс “Майя”, 1994, золота медаль), Японії (Нагоя, 1996, срібна медаль; 1999, срібна медаль). Нагороджена орденом Княгині Ольги III та II ступеню, Орденом Святого Станіслава. Народна артистка України (1993). Гастролювала в Росії, Німеччині, Іспанії, Франції, Норвегії, Італії, Швейцарії, Канаді, США, Японії, Кореї, Китаї і інших країнах. Партнерами балерини по сцені були Ніколай Цискарідзе, Фарух Рузіматов, Олександр Вєтров, Олексій Фадєїчев, Патрік Дюпон та багато інших відомих танцівників.
22 квітня – опера “Норма” (Белліні)
Серед усіх музичних творів, що створив Вінченцо Белліні, опера “Норма”, яка вже більш ніж 180 років з незмінним успіхом йде на всіх знакових оперних сценах світу, не дарма вважається істинним шедевром музики. Один з музичних критиків ХІХ сторіччя писав про неї: “З усіх творів Белліні саме в цій опері поєднались глибока реалістичність, мелодійне різноманіття та найбільш втаємничені почуття”. За іронією долі цим критиком був ні хто інший, як Ріхард Вагнер. Сам автор цього безсмертного твору вважав, що “Норма” – це найкраще, що він створив у житті.
І вже не вперше цього сезону саме “Норма” стане тією постановкою, в якій випробовують себе у нових партіях солісти Національної опери та запрошені зірки. Так, у рамках проекту “Українські оперні зірки у світі” соліст нью-йоркської Метрополітен-опера Євген Орлов вперше співатиме партію Верховного жерця друїдів Оровезо.
24 квітня – балет “Кармен-сюїта” (Бізе – Щедрін) та одноактний балет “Половецькі танці” (фрагмент опери “Князь Ігор” Бородіна)
“Кармен-сюїта” – одна з найцікавіших інтерпретацій оперної музики Жоржа Бізе – належить композитору Родіону Щедріну та балетмейстеру Альберто Алонсо. Одноактний балет “Кармен-сюїта” був створений для легендарної Майї Плісецької. Прем’єра відбулася у 1967 році. Як зазначив Алонсо, то була мрія не просто перекласти на танець геніальну оперу Бізе та новелу Меріме, а й створити оригінальну хореографічну партитуру на палку й темпераментну музику.
Київська прем’єра “Кармен-сюїти” відбулася 25 травня 1973 року. Постановники, взявши за основу хореографію Алонсо, змінили дещо трактування партій у залежності від індивідуальностей виконавців. Олександр Плісецький добре знав московську виставу, Азарій Плісецький, який тривалий час працював на Кубі, пам’ятав постановку Алонсо. Порівнюючи два варіанти, балетмейстери вибрали все найкраще і об’єднали у київській виставі, яка не дублювала московську, а була своєрідним прочитанням балету Бізе – Щедрін.
А ось ідея створення постановки “Половецьких танців” на сцені Національної опери належить художньому керівнику балету Аніко Рехвіашвілі. Фрагмент опери Бородіна “Князь Ігор” було поставлено до 150-річчя театру (прем’єра відбулася восени 2017 року).
Спочатку ми готували лише фрагмент, але з’явилася ідея розширити його до одного акту, узявши музику увертюри до опери “Князь Ігор”. Таким чином, глядачі побачать одноактний балетний спектакль, який складається з двох картин: перша – це Київська Русь, русичі та друга – це половецький стан з танцями, – розповіла Рехвіашвілі. – Тому, що стосується хореографічного тексту, то це повністю авторська робота. Безперечно, читаючи музику Бородіна, розумієш, який характер він надає тому чи іншому епізоду. Але наше прочитання абсолютно інше: залучена інша кількість солістів, і взагалі – це інша історія…
У січні цього року балетна трупа театру гастролювала Японією, де глядачі мали можливість побачити “Половецькі танці”, які справили на них незабутнє враження.
26 квітня – Вечір пам’яті загиблих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС – “Реквієм” (Верді)
“Реквієм” Джузеппе Верді користується такою ж широкою популярністю, як і кращі з його 26-ти опер. Закінчений навесні 1874 року, через кілька років після “Аїди”, “Реквієм” мав тривалу історію створення. У Європі “Реквієм” Верді завоював аудиторію одразу; за свідченнями очевидців, йому аплодували бурхливо, вимагаючи повторення окремих номерів. В той самий час за межами Італії ставлення до “Реквієму” у багатьох країнах було, а частково і залишається подвійним: він більше сприймається як твір оперного жанру, ніж духовного.
У житті кожного народу і кожної держави є не тільки святкові і світлі дні, але і трагічні події. На жаль, український народ не став винятком, тому керівництвом Національної опери України було прийнято рішення ввести цей твір до репертуару з метою гідного вшанування пам’яті жертв Голодомору, Героїв Небесної Сотні і загиблих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Робота над втіленням твору проходила під керівництвом Миколи Дядюри та Богдана Пліша та прозвучить у виконанні Оксани Крамарєвої (сопрано), Анжеліни Швачки (меццо-сопрано). Також до виконання “Реквієму” в рамках проекту “Українські оперні зірки у світі” запрошено двох солістів – Євгена Орлова (бас) та Михайла Дідика (тенор).
Візит до Києва тенора Дідика стане однією з головних подій квітня в Національній опері. Співак і раніше знаходив час і можливість в перервах між зарубіжними ангажементами побувати на батьківщині. Михайло почав свою кар’єру в рідній Україні як соліст Національної опери, де співав Ленського в “Євгенії Онєгіні”, Альфредо в “Травіаті”, герцога в “Ріголетто” та Германа в “Піковій дамі”. Незабаром після цього він почав отримувати запрошення від різних театрів світу. Дідик об’їздив з гастролями безліч європейських країн, а також Америку. Його голос звучав зі сцени Великого театру, Маріїнського, Фінській національній опері, Нью-Йорк Сіті опера та багатьох інших.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
