Непорозуміння між Гройсманом і Данилюком переросло в апаратне протистояння. Конфлікт між прем’єром і головою мінфіну ставить під загрозу довіру західних партнерів, попереджають експерти.
Спочатку про це почали писати у ЗМІ. Наприкінці травня видання “Дзеркало тижня” повідомило про конфлікт між міністром фінансів Олександром Данилюком та прем’єром Володимиром Гройсманом. Після суперечки через кадрові питання – непризначення заступницею міністра його соратниці Яни Бугрімової – голова мінфіну пішов з засідання. За інформацією ЗМІ, за його відсутності уряд проголосував за перепідпорядкування Державної фіскальної служби (ДФС) безпосередньо Кабміну, також виключивши мінфін з переліку відомств, чиє погодження є обов’язковим для документів, поданих на розгляд уряду. Цю інформацію із посиланням на власні джерела також підтвердила інформаційна агенція “Інтерфакс”.
Трохи згодом Данилюк написав листа послам країни “Великої сімки”, у якому виклав своє бачення конфлікту із прем’єром. Мовляв, президент Петро Порошенко намагався призначити на вакантне місце заступника міністра фінансів людину, яку лобіювали голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна та заступник парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко. Данилюк також звинуватив Гройсмана у блокуванні призначення нового голови ДФС, через те що чинний виконуючий обов’язки цього відомства є “близьким та лояльним” до прем’єра, та запропонував голові уряду подати у парламент прохання про його відставку.
Цей лист також потрапив до ЗМІ – його опублікували 31 травня, після чого учасники конфлікту остаточно перевели суперечку у публічну площину. Спочатку Гройсман заявив про те, що міністр фінансів вже вибачився за цього листа перед ним та колегами по уряду. Натомість, Данилюк запевнив журналістів – він не вважає свій крок помилкою і пояснює його тим, що “вичерпав можливості для нормального діалогу”. Щоправда, тепер міністр зазначив – сам він у відставку йти не збирається.
Рішення під питанням
У розмові із DW Данилюк зазначив, що отримав інформацію про ухвалені урядом рішення також зі ЗМІ. Згодом його міністерство отримало на оформлення згадані вище зміни до регламенту. На думку міністра, рішення були ухвалені з порушенням регламенту, втім поки що він очікує на стенограму засідання, з якого пішов: “Я впевнений, вона розставить всі крапки над “і”.
У прес-службі Кабміну запит DW проігнорували, так і не надавши жодного підтвердження чи спростування оприлюдненій раніше інформації. А офіційно жодного із документів, який би підтверджував набрання рішеннями уряду чинності, досі оприлюднено не було.
Виконавчий директор київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський припускає, що згадані рішення поки існують у вигляді “доручень прем’єра”, а не є завчасно підготованими документами, які були готові до остаточного ухвалення. Відсутність офіційної публікації рішень свідчить про те, що вони ще не набули законної сили, додає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Володимир Дубровський. “Можливо, це був емоційний крок, можливо – перевірка реакції стейкхолдерів, але офіційно говорити про це поки що не можна”, – заявляє експерт.
Завеликий ризик
Усі опитані DW експерти запевняють – в разі набуття чинності ці рішення уряду можуть мати для України низку негативних наслідків. Найбільш ризикованим Дубровський називає виключення мінфіну з переліку міністерств, що мають погоджувати документи, які розглядає уряд. За словами експерта, необхідність узгодження міністерства фінансів заважає урядовцям роздувати бюджет та порушувати фіскальну дисципліну. Тому, впевнений Дубровський, в разі ухвалення, подібне рішення уряду викличе обурення у міжнародних кредиторів України, зокрема Міжнародного валютного фонду. “Це свідчить або про низьку кваліфікацію тих, хто це рішення готував, або про те, що президент із прем’єром вирішили пуститися берега і вже не очікують на черговий транш МВФ”, – розмірковує експерт.
За словами Вишлінського, рішення про підпорядкування ДФС також суперечить низці нормативних документів і може мати лише одну мету – аби прем’єр мав максимальний контроль на службою. Але найбільший ризик, на його думку, собою являє сам конфлікт Гройсмана та Данилюка на тлі фінансових проблем, що загрожують країні найближчим часом. “З одного боку ми маємо необхідність повернути 11 мільярдів доларів боргів цього та наступного року, а з іншого – у нас вкрай роздуті на цьому тлі видатки державного бюджету”, – попереджає експерт, на думку якого будь-який конфлікт у владній команді за таких умов може підірвати довіру кредиторів та інвесторів.
Задній хід
Саме тому експерти сподіваються, що суперечка Гройсмана та Данилюка завершиться обміном взаємними звинуваченнями, але так і не призведе до відставок та управлінських рішень. Попри витоки інформації, на думку Вишлінського, шанс дати задній хід уряд досі зберігає. “Наша система працює так, що багато рішень або не публікуються, або оприлюднюються у видозміненому вигляді”, – попереджає експерт.
Подібної думки дотримується і міністр фінансів. У розмові із DW він підтвердив своє небажання добровільно йти у відставку, зазначивши, що рішення уряду було ухвалено із порушенням регламенту і він буде боротися проти набуття ним чинності. “Я впевнений, що ці рішення не будуть імплементовані”, – заявив Данилюк.
