Після запуску наприкінці 2017-го нового Верховного Суду розгляд справ припинили старий Верховний Суд України, а також три вищі спеціалізовані суди. Але вони досі остаточно не ліквідовані.
А з початку 2018 року на їхнє фінансування з держбюджету витрачено майже 109 мільйонів гривень, більшість – на зарплати.
Про це йдеться в сюжеті Наталії Касяненко для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
Зокрема, з початку року до 17 серпня Верховний Суд України використав майже 41 мільйон гривень, Вищий адмінсуд – більше 27 мільйонів гривень, Вищий господарський – близько 24 мільйонів гривень, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – 16 мільйонів гривень. Такі дані надані у відповіді Державного казначейства на запит програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
Судді, які не здійснюють правосуддя, продовжують отримувати суддівську винагороду, але без різних доплат. Це близько 20 тисяч гривень щомісячного окладу на суддю. Найвищий оклад наразі у суддів неробочого Верховного Суду України – майже 23 тисячі гривень.
При цьому судді, які залишилися у Верховному Суді України, тобто не пройшли конкурс у новий Верховний, називають ліквідацію свого органу неконституційною, намагаються зупинити цей процес і бажають потрапити до нового Верховного Суду без конкурсу.
“Скільки процесуальних документів ми видали, куди ми зверталися. Це все робота. Вирішення ситуації дуже просте. Тобто, ми переливаємся у Верховний суд. Міняємо штампи у трудових книжках”, – зазначив в.о. голови ВСУ Василь Гуменюк.
Переходити в апеляційні суди, як рекомендувала Кваліфікаційна комісія, вони відмовляються.
“Я є суддею. І просто так меня кожного разу направляти на конкурс не можна. Суддя діє до 65-ти років. Не можна суддю смикать з одного місця на інше”, – зазначила суддя ВСУ Галина Канигіна.
Загалом судді неробочих судів переважно запевняють, що на старому робочому місці займаються саморозвитком та вивченням законодавства. Дехто зізнається чесно: на роботі їм робити нічого.
“Нічого й не робимо. Тому я більше двох місяців знаходився, спеціально знаходилися у відпустках без збереження, щоб не отримувати гроші ні за що”, – зауважив суддя ВГСУ Валерій Картере.
