Церква Гундяєва розірвала спілкування з Константинополем. Це означає, що в РПЦ зрозуміли безповоротність втрати впливу на українську церкву
На засіданні Священного Синоду РПЦ прийняли рішення про повний розрив спілкування з Константинопольським патріархатом і звинуватили його в розколі. “Та церква, яка, визнавши розкольників, вступила з ними у спілкування, тим самим себе виключила з канонічного поля”, – заявив Іларіон представник РПЦ митрополит Іларіон (Алфєєв).
Піддакували росіянам і в УПЦ МП, головний представник якої митрополит Онуфрій від самого початку став на бік гундяєвської церкви. Один із її спікерів, архієпископ Климент (Вечеря) добалакався до того, що порівняв рішення Вселенського патріархату про надання Українській православній церкві автокефалії з анексією Росією Криму.
У свою чергу речник УПЦ КП Євстратій (Зоря) зазначив: синод Російської православної церкви повторює політику Кремля і йде шляхом самоізоляції у відповідь на законні рішення міжнародної спільноти. “Тепер перед всіма, належними до Московського патріархату в Україні, постає питання: йти разом з РПЦ у розділення чи залишатися в єдності зі Вселенським Православ’ям – через Помісну Українську Церкву?”, прокоментував він мінську схизму.
Про добровільну самоізоляцію російської церкви говорять не лише церковники, але й релігієзнавці. Вони вказують, що церква, яка веде свою історію від Сарайської єпархії Золотої Орди і взагалі була самопроголошена у 1448 році, не має права щось вказувати Константинопольській матері-церкві. Тому рішення синоду РПЦ виконуватимуться в Росії та у її філіалах на кшталт Білоруської православної церкви чи УПЦ МП.
Утім, у російської церкви тривала історія протистояння з Константинополем, тому мінська схизма – лише новий виток цього, насправді, політичного протистояння. Адже з актокефалією Української православної церкви Москва втрачає дві свої ключові скріпи. Перша – вона не має права вести свою історію від часів Київської Русі і її хрещення князем Володимиром.
Друга скріпа – відбувся масштабний підрив концепції “Москви – третього Риму”, на якій століттями ґрунтувалася симфонія російської церкви і держави. Протиставлення православної Росії спочатку монголам-бусурманам, а згодом католицькому Римові, мало певні підстави для віруючих, нині ж йдеться про протиставлення Москви Константинополю. Тобто, про війну у межах православного світу, яку намагається провокувати РПЦ.
Звісно, кремлівська пропаганда витрачає значні потужності, аби переконати своїх громадян та частину громадян України, що Варфоломій – “засланий козачок” Ватикану (хоча саме Гундяєв вів переговори з папою Франциском на Кубі), що автокефалія Києва – підступи США, і що після зміни влади в Україні “розкол” припиниться. Але пропагандистська машина втрачатиме свої оберти після Собору Української церкви й еволюційного переходу єпархій УПЦ МП до автокефальної церкви.
Як швидко у цієї машини скінчиться бензин? В Москві сподіваються, що до президентських виборів пального вистачить. Та, як виявили події на Покрову, свідомі націоналістичні сили відмовилися штурмувати Лавру і бити московських попів. Спроба захоплення, яку хотіли інспірувати агенти Кремля, була оперативно припинена поліцією. Це означає, що розсварити українців стає все важче, а московські “смотрящі” за церквою не справляються зі своєю місією.
Ще один момент – від імені УПЦ МП в унісон з російськими попами говорить лише невеличка група священиків. Це, вочевидь, добрий знак. Адже все більше проявляється, в кого під рясою феесбешні погони. І що в цій церкві існують здорові сили, які не поділяють раболіпне плазування перед Москвою.
