Страсний тиждень у католиків розпочався із пожежі в одному з найстаріших архітектурних здобутків світу – Соборі Паризької Богоматері.
Цілу ніч його гасили кілька тисяч пожежників. Цінні реліквії врятували, проте сам Нотр-Дам зазнав надзвичайних ушкоджень.
Однак вже наступного дня на собор місцеві мільярдери пожертвували колосальні суми. Розпочав благодійний флеш-моб власник всесвітньовідомих будинків моди Франсуа-Анрі Піно – він пожертвував 100 мільйонів євро. Родина алкогольного бізнесмена Бернара Арно – 200 мільйонів. Загалом, на сьогодні сума пожертв досягла 1 мільярду!
Якби такими ж темпами рятували українські пам’ятки.Адже тільки за останній рік і лише в Києві згоріло більше десятка пам’яток архітектури.
«За 5 років знищено більше пам’яток ніж за 27 останніх. У Києві за 2018 рік згоріло 15 пам’яток», – розповідає архітектор, експерт у галузі містобудування Віктор Глеба.
Чому старий Київ палає? Відповідь шокує. Тому що пожежа для ділків та чиновників – найдієвіший метод віджимання ласих шматків землі у центрі столиці. «Якщо фасад, який є пам’яткою, згорає, руйнується – вже нема пам’ятки, тобто зникає ознака для охорони. Можна будувати, що завгодно. В цьому схема спалення пам’яток», – говорить Глеба.
Тобто, що згоріло, того не було!
«Недобросовісні власники звісно не мають намірів реставрувати такі будинки. Їх єдиний намір – знести і звести черговий багатоповерховий будинок», – вважає активістка Олена Терещенко.
Олену прикро вразили французькі події. Втім, не більше за українські. Вже понад десять років вона бореться із невипадковими пожежами, і намагається рятувати архітектурні пам’ятки столиці. «Ми постійно бачимо, як на наших очах знищують і пошкоджують пам’ятки світового значення», – розповідає вона.
Наприклад, активістка була свідком пожежі двох будинків у самому центрі Києва, на вулиці Богдана Хмельницького. Це – пам’ятки місцевого значення.
Один з них збудовано в 19 сторіччі. Після кількох пожеж його перекриття визнали аварійним. Але гроші на відбудову, як французи на Нотр-Дам, ніхто не збирав. Врешті, сталася біда. «Будинок впав, і поховав під собою двох людей», – розповіла Олена.
І вже – хто б міг подумати – існує проект багатоповерхівки. Чи не дивно «малювати» нову будівлю, поки на її місці стоїть старовинний будинок?
Аналогічна історія трапилась і з будинком на розі вулиць Софіївська та Володимирська. І тут теж вже є готовий проект готелю. «Величезний багатоповерховий монстр зі шпилем, вищий за Софію Київську із 3-хрівневим підземним паркінгом», – говорить активістка.
Нотр-Дам був свідком не одної французької революції, і його, Нотр-Дам, рятують. А ось український будинок, в якому 22 січня 1918 року Михайлом Грушевським була проголошена Українська незалежність – 4 універсал, не рятують.
Не менш цінною історично є і садиба Терещенків, розташована на бульварі Шевченка. Колись тут було міністерство, в цій будівлі обиралася директорія. Однак сьогодні на забудову цієї ділянки також є проект багатоповерхівки з трирівневим підземним паркінгом.
Загалом, таких будинків в Україні тисячі. «До державного реєстру було включено менш ніж 10 тис об’єктів. Всі інші кинуті», – говорить пані Терещенко.
Експерти переконані, доки недбале ставлення до історичних пам’яток не буде як слід каратися законом, українські архітектурні шедеври будуть горіти. У Франції все зовсім по-іншому. «Якщо пам’ятка в кадастрі, і ти щось зробив би не так, типу пофарбував вікна не в той колір, як паспорті – 3 тисячі 500 євро штраф. Якщо ти поставив пластикові вікна, перебудовуєш фасад без дозволу мерії – це три роки в’язниці», – розповідає архітектор Глеба.
В Київській державній адміністрації знають про схему із підпалом архітектурних пам’яток. Оскільки власників, як стверджують чиновники, обирати не можуть, то хоч б спробують на них вплинути законом. Зокрема, в КМДА розповідають, що подали відповідний законопроект до Верховної Ради.
Зокрема, він передбачає штраф за пошкодження архітектурної спадщини у розмірі до півмільйона гривень. Документ вже проголосований в першому читанні. Та поки українські чиновники лише спохватилися ухвалювати жорсткіші закони, аби зупинити бізнесменів, що нищать архітектуру заради грошей, в Парижі вже вирішують, яким саме методом відбудовувати Собор.
«Зібрали мільярд євро, але не можуть домовитися робити в сучасний спосіб відновлення, чи робити за традиційними старими технологіями», – розповідає Віктор Глеба. Та навіть попри такі дискусії, за Нотр-Дам де Парі можна бути спокійним. Його так чи інакше відбудують та збережуть. А от що буде з українськими пам’ятками?
