Громадські організації, які займаються в Україні проблемами переселенців, наполягають на проведенні аудиту міжнародних коштів, витрачених з 2014 року.
Про те, що попередня влада не змогла вибудувати ефективну політику щодо внутрішньо переміщених осіб, непідконтрольних територій і реінтеграції Донбасу, громадські та правозахисні організації (як складаються з ВПЛ, так і захищають їх права) говорили давно. У 2018 році лідер громадської організації «Мой.Дом.UA» Юлія Дубина-Ільяшенко відзначала, що за два роки своєї «роботи» Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПЛ фактично саботував розроблені за підтримки Ради Європи законопроекти, спрямовані на підтримку переселенців. У представленій інфографіку зазначалося, що МінВОТ на той момент не реалізував жодного міжнародного проекту і не подав до парламенту жодного законопроекту.
На адресу центральних і місцевих властей висловлювалися претензії щодо розподілу коштів, що виділяються для вирішення проблеми ВПЛ (перш за все, житлових, тому що відсутність даху над головою – головна біда переселенців) в якості грантів, донорської допомоги, кредитів тощо. Були написані заяви в поліцію. Але жодного гучного розслідування так і не було. Хоч розтрати і розкрадання, за словами громадських діячів, були. І величезні.
«За п’ять років Україна отримала дуже великі суми на вирішення житлових питань та відновлення Донбасу. Але житло, якщо і відбудовано або побудовано, то неякісно, хаотично», – вважає голова громадської організації «Сильніше разом», голова організації «Ти потрібен Україні» Лілія Верьовкіна.
В кінці травня вона ініціювала подачу петиції щодо проведення аудиту, витрачених з 2014 рік, а міжнародних і державних коштів на житлові питання ВПЛ і відновлення Донбасу.
«Ми вимагаємо, щоб аудит проводили незалежні міжнародні експерти із залученням громадських організацій ВПЛ як наглядового органу», – зазначає Верьовкіна, підкреслюючи, що результат аудиту має бути офіційно оприлюднений. За словами представника громадської організації, це потрібно не тільки переселенців, на яких списують ці кошти, а й загальнодержавного характеру. В тому числі, нашого іміджу перед міжнародною спільнотою, які надають кошти і не бачить результатів.
«Більшість міжнародних засобів, що надаються на рішення проблем ВПЛ і Донбасу, є кредитними, їх треба повертати з відсотками, – нагадує Верьовкіна. – Корупційні схеми треба руйнувати, і притягати винних осіб до відповідальності».
Лілія Верьовкіна наводить конкретні приклади дивного використання коштів, які були виділені на ВПЛ. Так, в Кропивницькому (колишній Кіровоград, Кіровоградська обл.) відремонтували гуртожиток, де зараз переселенці практично не живуть, оскільки він знаходиться далеко від міста при поганому транспортному сполученні, а в місці його розташування відсутня можливість знайти роботу. У 2016 році кудись «зникли» 300 млн дол, що надійшли від німецького уряду, посольства Німеччини, через бюджет України по областям. За словами Верьовкіної, їй чиновники тоді пояснили ситуацію так: «Кошти надійшли з державного бюджету по областям, але вже до кінця року, в листопаді-грудні, тому їх не встигли використати і навіть не зробили проект, програму, кошторис використання». При цьому, кошти повернулися до бюджету України, де вони … змінили цільове призначення і були спрямовані на рахунок Пенсійного фонду України – «латати дірки». «А як було насправді без аудиту ніхто не скаже», – впевнена громадський діяч.