Цей день в історії:
1015 — у боротьбі за київський престол вбито князя Бориса, одного із перших руських святих.
1198 — німецькі хрестоносці розбили лівів-язичників у битві при Ризькій горі.
1534 — французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада).
1623 — похід флотилії гетьмана Михайла Дорошенка до Керченської протоки[1].
1751 — сенат видав указ про підпорядкування Коша Запорозької Січі гетьманові й надіслав його до канцелярії К. Розумовського.
1791 — члени опозиційного крила якобінської партії позбавлені французького громадянства своїми однопартійцями.
1911 — американський археолог Хайрам Бінґем відкрив в Перу «втрачене місто» Імперії Інків Мачу-Пікчу.
1918 — гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію.
1923 — під час мирної конференції у Лозанні (1922—1923 рр.) підписано мирний договір, згідно з яким встановлювалися кордони Туреччини в Європі та Малій Азії.
1945 — на Потсдамській конференції президент США Трумен Гаррі повідомив Сталіна про створення «надзвичайно потужної зброї» — ядерної бомби.
1950 — перший запуск із мису Канаверал ракети — німецької Фау-2.
1981 — в Італії заборонена діяльність усіх масонських лож і таємних товариств.
1990 — уперше перед будинком Київської міської ради поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор.
1991 — урочисте відкриття пам’ятної таблиці в Батурині в пам’ять про гетьмана Івана Мазепу.
Народились:
1761 — Якуб Ясинський, польський військовий діяч, поет часів загибелі Речі Посполитої.
1783 — Болівар Симон, лідер боротьби за незалежність іспанських колоній у Південній Америці.
1802 — Александр Дюма (батько), відомий французький письменник.
1803 — Адольф Шарль Адам, французький композитор, музичний критик. Найвідоміші його балети «Жізель» (1841) i «Корсар» (1856).
1823 — Едмон де ла Фонтен, люксембурзький юрист, поет, і автор пісень та етнографічних записок, відомий літературною творчістю люксембурзькою мовою; вважається національним поетом Люксембургу.
1833 — Петро Перемежко, український гістолог, професор. Першим зробив відкриття мітозу (незалежно від В. Флеммінга і В. Шляйхера).
1864 — Франк Ведекінд, німецький поет і драматург, попередник експресіонізму.
1867 — Едвард Фредерік Бенсон, англійський романіст, автор спогадів та біографій.
1897 — Амелія Ергарт, американська письменниця і пілот; перша жінка-пілот, яка перелетіла через Атлантичний океан.
1905 — Анатоль Кудрик, український письменник, поет та журналіст — відомий у дорадянському Львові та в Західній діаспорі.
1907 — Василь Мисик, поет, перекладач. В’язень сталінських концтаборів.
1912 — Микола Гриценко, український, радянський актор театру і кіно («Анна Кареніна», «Земля Санникова», «Сімнадцять миттєвостей весни», «Ад’ютант його високоповажності»).
1912 — Степан Радіон, український журналіст, письменник, бібліограф.
1928 — Ігор Дмитренко, український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік.
1945 — Володимир Мазур, український режисер, сценарист, актор та прозаїк.
1951 — Олександр Чорний, український журналіст, письменник, редактор, видавець, краєзнавець, фольклорист.
1951 — Катерина Штанко, українська художниця та письменниця.
1967 — Дмитро Капранов та Віталій Капранов, українські видавці, письменники, публіцисти, громадські діячі.
1969 — Дженніфер Лопес, американська акторка та співачка.
