3 жовтня: це цікаво знати

3 Жовтня 2019 09:28

Цей день в історії:

1866 — За Віденським договором Австрійська імперія віддала Королівству Італія Венецію.

1906 — Міжнародним сигналом лиха був затверджений сигнал SOS (раніше діяв сигнал CQD).

1917 — У Чигирині розпочався Всеукраїнський з’їзд козацтва, під час якого затвердили статут організації й обрали її Генеральну раду на чолі з Павлом Скоропадським.

1925 — Відкрили Харківський державний театр опери та балету.

1926 — Розпочався Перший український науковий з’їзд у Празі.

1929 — Королівство сербів, хорватів і словенців набуло офіційної назви Королівство Югославія.

1935 — Розпочалась італійсько-абіссинська війна.

1942 — Нацисти вперше випробували ракету ФАУ-2.

1952 — Велика Британія провела випробування своєї першої ядерної бомби.

1952 — У Лос-Анджелесі зроблений перший відеозапис на магнітну стрічку.

1973 — У Києві відкритий пам’ятник  Лесі Українці.

1990 — Завершився процес об’єднання Східної і Західної Німеччини, щорічно відзначається як День Німецької єдності.

2013 — Україна стала асоційованим членом ЦЕРН (Європейська організація з ядерних досліджень) .

Народились:

1852 — Костанді Киріак Костянтинович, український художник-передвижник.

1858 — Елеонора Дузе, італійська актриса.

1863 — Станіслав Заремба — польський математик, один із засновників Польського математичного товариства, член-кореспондент АН СРСР (†23.11.1942).

1867 — П’єр Боннар, французький живописець, постімпресіоніст.

1881 — Михайло Возняк, академік, літературознавець та історик літератури. (†20.11.1954).

1883 — Іда Рубінштейн, видатна харків’янка, королева балету і актриса, в 1909—1910 роках виступила у складі антрепризи Сергія Дягилєва, на початку 1911 року створила власну трупу.

1886 — Каринська Варвара Андріївна, українська і американська дизайнерка одягу, авторка сценічних костюмів для кіно та балету, співавторка сучасної балетної пачки, володарка премії «Оскар» (1948) за дизайн костюмів для фільму «Жанна д’Арк».

1889 — Карл фон Осецький, німецький журналіст, лауреат Нобелівської премії миру 1935 року. Активно виступав проти мілітаризації Німеччини, загрози нацизму (†1938).

1894 — Безщасний Конон Петрович, кобзар (†1967).

1895 — Єсенін Сергій Олександрович, російський поет (†1925)

1897 — Луї Арагон, французький поет, основоположник сюрреалізму, учасник Опору.

1899 — Генрі Ларсен, канадський мореплавець, який першим у світі проплив Північно-Західним морським шляхом із заходу на схід.

1924 — Франко Крістальді, італійський кінопродюсер («Закон є закон», «Розлучення по-італійськи», «Спокушений і покинутий», «Червоний намет», «Амаркорд», «Христос зупинився в Еболі», «І корабель пливе», «Ім’я Рози», †1992).

1935 — Армен Джигарханян, радянський актор театру і кіно («Здрастуйте, я ваша тітка», «Нові пригоди невловимих», «Собака на сіні», «Місце зустрічі змінити не можна», «Тегеран-43»).

1939 — Каневський Віктор, футболіст київського «Динамо», чемпіон СРСР.

1962 — Кузьминський Сергій Леонідович, музикант, діджей, вокаліст рок-гурту «Брати Гадюкіни».

1989 — Максим Яровий, український біатлоніст, лижник, призер Паралімпійських ігор.