Українські урядовці на цьому тижні продовжують дивувати населення економічними здобутками та покращеннями.
Так, за повідомленням «Нафтогазу», у грудні 2019 року ціна на природний газ для споживачів, які купують газ на умовах ПСО (цінова пропозиція для споживачів, які мають право на придбання газу на пільгових умовах), складе 4 277 грн за тис. куб. м (без урахування ПДВ, націнки газзбутів і транспортних витрат). Це на 13% нижче рівня регульованої ціни газу, яка діяла в листопаді 2019 року. Щоправда вже з 1 січня 2020 року гарантована оптова ціна Нафтогазу буде зафіксована вже на рівні 5500 грн за тис. куб. м (без урахування ПДВ, транспортних витрат і націнки газзбутів).
Здавалось би, гарна новина, але якщо проаналізувати європейські ціни на газ, то лише за перший тиждень грудня ціни на газ в Європі знизилися на 10 % – з 4 200 грн./тис.куб.м. до 3 740 грн./тис. куб.м. Тобто, не дивлячись на проанонсоване зниження ціни, навіть пільгові категорії громадян України будуть сплачувати за газ більше за європейців.
Ще одна, наче позитивна, але й сумна водночас новина прозвучала 11 грудня від Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова. За його словами курс (гривні до доллара, – ред.) посилюється, інфляція зменшується, а ціни на пальне не падають. Тобто гривня зміцнюється, інфляція зменшується, це ж позитив! Водночас постачальники пального мабуть не читають статистичні дані та не слідкують за курсами валют, а тому ціни не знижують і маржа продавців бензину А-95, за словами Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, зросла за рік з 8% до 21%!
За даними Держстатистики інфляція з початку року становила (станом на листопад 2019) 4,3%, а от подорожчало все на 6,5 %. Хоча кожен пересічний споживач може сам порівняти ціни на основні продукти, адже сплачувати доводиться з власного гаманця, і за моїми суб’єктивними відчуттями ціни на продукти, не дивлячись на зменшення інфляції та зміцнення гривні, зросли значно більше, ніж на задекларовані 6,5%.
А от що стосується цін на пальне, від яких, до речі залежить і ціна на продукти, то у влади є всі важелі впливу на власників АЗС – то й же державний регулятор – АМКУ, який чомусь не вважає за потрібне розбиратись у ситуації, що склалася.
Але найгучнішим економічним проривом є опублікована інформація про розмір премії самому Міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, яку за листопад 2019 року пропонується встановити на рівні 1630% (!) від посадового окладу та яка у грошовому виразі становить 236 000 грн. Це однозначно є показником сталого розвитку економіки та зростання добробуту в Україні, хоча про цей прорив міністр чомусь сором’язливо забув повідомити громадськість.
От такі економічні дива відбуваються в Україні і мислити потрібно позитивно, прислухатись до повідомлень урядовців, радіти і навіть не намагатись розібратись у хитросплетіннях економічних механізмів, адже цим мають займатись професіонали, які саме за це й отримують з наших податків заробітні плати та премії. Чи не так?
Віктор Марусиченко, юрист
Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”
