Цей день в історії:
1527 — відбулася битва під Ольшаницею, одна з найбільших перемог над татарами русько-литовського війська під проводом князя Костянтина Острозького.
1859 — Оттава оголошується столицею Канади.
1860 — вийшов друком повний «Кобзар» Тараса Шевченка.
1880 — Томас Едісон запатентував електричну лампу розжарювання.
1904 — початок російсько-японської війни.
1918 — на екрани США вийшов фільм «Тарзан з племені мавп» з Елмо Лінкольном у головній ролі.
1944 — заснування нагород Української повстанської армії
1945 — радянські війська увійшли у концтабір Освєнцим та визволили вцілілих в’язнів.
1967 — під час репетиції польоту на місяць загорівся американський корабель Аполлон-1. Всі члени екіпажу, — Гас Гріссом, Едвард Уайт та Роджер Чаффі загинули.
1967 — США, Велика Британія та Радянський Союз уклали міжнародний договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору.
1973 — у Парижі підписана хартія про припинення війни й відновлення миру у В’єтнамі.
1983 — в Японії завершено будівництво найдовшого підводного залізничного тунелю, що проліг між островами Хонсю і Хоккайдо.
Народились:
1585 — Гендрик Аверкамп, нідерландський художник, майстер пейзажу.
1687 — Бальтазар Нейман, німецький архітектор доби пізнього бароко.
1756 — Вольфґанґ Амадей Моцарт, австрійський композитор, представник віденської класичної школи («Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Весілля Фігаро»), автор понад 20 опер, 50 симфоній, фортепіанних концертів і камерних творів.
1775 — Шеллінг Фрідріх Вільгельм, німецький філософ.
1790 — Петро Гулак-Артемовський, український поет, байкар («Пан і собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько»), ректор Харківського університету (1841—1849).
1805 — Семюел Палмер, англійський живописець і графік.
1806 — Хуан Крізостомо Хакобо Антоніо де Арріага-і-Бальсола, іспанський композитор баскського походження. За ранню творчість іменований «баскським Моцартом». На честь Арріаги названий оперний театр в Більбао, де йому встановлено пам’ятник (†1826).
1814 — Ежен Віолле-ле-Дюк, французький архітектор-реставратор, мистецтвознавець і історик архітектури.
1823 — Едуар Лало, французький композитор.
1832 — Льюїс Керролл, англійський математик, письменник («Аліса в країні чудес»).
1836 — Леопольд фон Захер-Мазох, австрійський письменник, від його прізвища походить термін «мазохізм» (†1895).
1837 — Лесевич Володимир Вікторович, український філософ, літературознавець, історик літератури, фольклорист, педагог і громадський діяч (†1905).
1839 — Павло Чубинський, український етнограф і фольклорист, автор слів Державного Гімну України (†1884).
1842 — Куїнджі Архип Іванович, український живописець-пейзажист, культурний діяч, педагог, меценат.
1856 — Антін Горбачевський, український галицький громадський і політичний діяч у Галичині, делеґат Національної Ради ЗУНР
1904 — Олександр Довгаль, український графік (†1961).
1911 — Іван Гончар, український скульптор, графік, маляр, етнограф, колекціонер.
1915 — Яків Гніздовський, український художник, графік, кераміст, мистецтвознавець.
1927 — Олекса Тихий, український дисидент і правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи (†1984).
1932 — Борис Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.
