Справжню детективну історію, куди зникли гроші, розслідували журналісти програми «Вартові столиці», яка виходить на телеканалі «Київ». Проблема тільки в тому, що подібні ситуації в Києві не поодинокі.
Дах будинку, який знаходиться за адресою вулиця Татарська, 21, давно перетворилася на решето. Жителі намагаються своїми силами його періодично ремонтувати. Але ситуація ускладнюється через неправильно встановлені стоки і водозбірникі – замість них дощова вода потрапляє в квартири. На капітальний ремонт з міського бюджету було виділено 420 мільйонів гривень. Місцеві згадують, що навіть приходили якісь люди для огляду. Але з тих пір нічого не змінилося, а потім їм пояснили, що грошей більше немає.
У керуючій компанії журналістів послали до ЖЕКу Татарки, а звідти – до Шевченківської районної адміністрації. В остаточному підсумку, з’ясувалося, що замовником робіт виступало КП «Київжитлоспецекспуатація», саме на рахунки цієї організації в березні минулого року надійшли виділені з бюджету кошти. А ось далі історія почала скидатися на цілковитий абсурд.
Павло Кагарін, перший заступник вищезгаданого КП, сказав, що для отримання цих грошей потрібно було провести процедуру закупівель. А щоб можливо було розробити кошторис, необхідний дефектний акт. Саме через нього мешканців будинку на Татарці досі заливають дощі. Тому, що даний документ надійшов у КП з великим запізнення. Аж в жовтні. Тобто через півроку після того, як були виділені бюджетні кошти. Але в жовтні проводити тендерну процедуру, а потім ремонтні роботи, за будівельними нормами, вже було не можливо. Тому неосвоєні протягом року гроші повернулися назад до бюджету. Цікаво, що при цьому Павло Кагарін стверджує, що дефектний акт мала скласти керуюча компанія. А в останній вважають, що це все-таки повинні були зробити в КП «Київжитлоспецекспуатація».
У Шевченківській адміністрації жителям рекомендують ще раз подати заявку на ремонт. У керуючій компанії розповідають про переваги програми спільного фінансування, тобто щоб жителі будинків частину грошових витрат брали на себе. Мовляв, так швидше все буде робитися. А жителям все, що відбувається, здається театром абсурду.