Спалювання сухої рослинності може призвести до пожеж
Спалювання листя є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, що тягне за собою накладення адміністративних штрафів. Окрім того, це шкодить здоров’ю людей та екологічному стану міста. Про це нагадує Управління екології та природних ресурсів Київської міської держадміністрації.
«При спалюванні сухих рослинних решток разом із димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, окисиди азоту та найрізноманітніші канцерогенні сполуки. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, зокрема, у прилеглих лісових масивах», – зазначив в. о. начальника Управління екології та природних ресурсів Олександр Савченко.
До того ж, спалювання листя не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту. Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень.
За самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі статтею 77(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн) і на посадових осіб – від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 грн до 21 420 грн).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 грн до 12 240 грн) і на посадових осіб – від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 грн до 36 тис. грн).
