Не можу промовчати у справі з фактичною ліквідацією Указом Президента НАДУ (Національної Академії державного управління при Президентові України).
В період 1992-95 років я був серед творців першого спеціалізованого закладу по підготовці магістрів державного управління та очолював кафедру політичних наук в Інституті державного управління і самоврядування при КМ.
Цей навчальний заклад створювався за кращими європейськими зразками шкіл державного управління та публічного адміністрування. Для нас було було очевидним, що державні службовці молодої країни потребують фахових знань та отримання практичних навиків у сфері управління. Отож, наш заклад за 3 роки роботи підготував цілу когорту Міністрів і депутатів, міських голів та очільників ОДА і РДА…
Перші помилкові кроки були зроблені у період Кучми-Табачника, коли заклад підпорядкували Адміністрації Президента, а згодом Академія вирішила готувати не лише магістрів, а й кандидатів та докторів наук, що я вважаю помилкою!
Місія закладу – це фахова, але водночас швидка підготовка тих, які щойно стали державними службовцями і тих, хто потребує підвищення кваліфікації.
Отож, виходячи із завдань, які стоять перед державною службою та враховуючи європейський досвід, НАДУ має ФУНЦІОНУВАТИ в системі УРЯДУ при координації навчальних програм МОН.
Передача її Київському Університету імені Шевченка, який має абсолютно інші функції та переживає не найкращі часи, є не просто помилкою – це знищення закладу та його 4 філій.
Саме тому ПРОПОНУЮ МОН спільно з колективом НАДУ обговорити проект реформування цього важливого в системі підготовки державних службовців закладу і зберегти його самостійний статус при Кабінеті Міністрів Україні.
Наша держава потребує фахових і патріотичних державних службовців, а не випадкових людей, які випали із соціального ліфта та згодом пройшли кількаденні Трускавецькі курси.
