Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Цей день в історії:
1408 — татарський хан Едигей взяв в облогу Москву.
1783 — Перший політ людини на повітряній кулі, наповненій воднем. Це здійснив у Парижі французький фізик Жак Александр Сезар Шарль. Під час двогодинного польоту в гондолі кулі разом з Шарлем перебував його напарник Робер.
1822 — У Відні відбувся музичний дебют 11-річного Ференца Ліста, майбутнього угорського композитора (1811–1886).
1835 — Побачила світ перша книга казок видатного датського письменника-казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
1863 — На 5-му засіданні представників перших футбольних команд Англії прийнято рішення заборонити футболістам бігати полем з м’ячем у руках.
1887 — На сторінках повісті англійського письменника Артура Конан-Дойля «Етюд у багряних тонах» вперше з’явився популярний літературний персонаж — приватний детектив Шерлок Холмс.
1891 — Американець Джеймс Нейсміт вигадав баскетбол.
1903 — З’явився перший вестерн — «The Great Train Robbery».
1913 — На заводах Форда (США) ввели безперервну складальну лінію (конвеєр), з якого через кожні 2 години 38 хвилин став сходити автомобіль.
1913 — Відкрито метрополітен у Буенос-Айресі (Аргентина).
1918 — Проголошено створення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців.
1918 — Приєднанням Трансильванії до Королівства Румунія завершився процес утворення єдиної румунської національної держави.
1921 — Відбувся перший[джерело не вказане 127 днів] політ дирижабля, наповненого гелієм (С-7[en] фірми «Гуд’їр»).
1929 — Едвін С. Лоу[en] вигадав гру в бінго[en].
1934 — У Ленінграді (нині — Санкт-Петербург) комуніст Ніколаєв застрелив лідера місцевої комуністичної організації Сергія Кірова. Обставини злочину досі залишаються нез’ясованими, але Сталін використав його для організації в СРСР «Великого терору» (тільки в Українській СРР в грудні 1934 року розстріляли 28 видатних осіб, в тому числі відомих письменників).
1939 — Радянський Союз оголосив про створення на його території маріонеткового «уряду» неіснуючої «Фінської демократичної республіки» на чолі з комуністом О. В. Куусіненом
1944 — Наказ Наркому внутрішніх справ СРСР про створення в його складі Головного управління по боротьбі з бандитизмом, одним із завдань якого була боротьба з «націоналістичним підпіллям» в Західній Україні та Балтії.
1955 — Початок руху проти расової сегрегації в США. В місті Монтґомері негритянка Роза Паркс відмовилась поступитися місцем білому чоловіку в автобусі, за що була заарештована поліцією. Внаслідок масових акцій протесту Верховний Суд США через рік скасував закон про сегрегацію в міському транспорті.
1958 — Французьку колонію Убангі-Шарі проголосили Центральноафриканською Республікою.
1959 — 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Велика Британія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР і США) підписали у Вашингтоні договір про мирне наукове використання Антарктиди.
1981 — На Чорнобильській АЕС став до ладу 3-й енергоблок потужністю 1 млн кВт.
1988 — Вперше відзначено Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
1989 — Зустріч у Ватикані Папи Івана Павла ІІ з керівником СРСР Михайлом Горбачовим започаткувала офіційну легалізацію Української Греко-Католицької Церкви.
1990 — У Києві розпочався установчий з’їзд Партії демократичного відродження України (згодом на її базі виникла Народно-демократична партія, а частина членів приєдналися до ПРП).
1990 — Під дном Ла-Маншу зустрілися британські та французькі будівельники, які з двох кінців прокладали перший в історії підземний тунель через цю протоку між Британією та Францією.
1991 — Понад 90 % відсотків із 32-х мільйонів громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосували понад 61 % виборців.
1991 — у Києві відкрито Генеральне консульство Австрійської Республіки.
1994 — Андрій Шевченко у матчі проти дніпропетровського «Дніпра» забив свій перший гол в складі київського «Динамо».
2009 — у Львові запустили Львівський міський рейковий автобус.
2011 — утворена Ініціативна група «Першого грудня»
2012 — оприлюднена Українська хартія вільної людини
2013 — у відповідь на спробу силового розгону Євромайдану мільйонна демонстрація у Києві, початок Революції гідності
2013 — Сутички біля Адміністрації Президента України
Народились[ред. | ред. код]
Див. також: Категорія:Народились 1 грудня
1083 — Анна Комніна, візантійська принцеса, старша дочка імператора Візантії Олексія I Комніна і Ірини Дукени. Одна з перших жінок-істориків.
1595 — (за однією з гіпотез) Богдан Хмельницький, гетьман України.
1710 — Мікеле Марієскі, венеційський художник XVIII століття.
1716 — Етьєн Моріс Фальконе, французький скульптор XVIII століття.
1743 — Мартін Клапрот, німецький хімік, першовідкривач хімічних елементів урану та цирконію.
1761 — Марі Тюссо, француженка, що створила знаменитий Музей воскових фігур у Лондоні.
1792 — Микола Лобачевський, російський математик польського походження, один із батьків неевклідової геометрії.
1859 — Січинський Юхим, український історик, педагог, громадський діяч, православний священик.
1864 — Карстен Борхгревінк, норвезький мореплавець, в 1895 році першим в історії висадився на берег Антарктиди і організував там перше зимування.
1876 — Брун Клара Ісаківна, українська оперна співачка.
1886 — Рекс Стаут, американський письменник, автор детективних романів.
1894 — Юліан Головінський, український військовий і політичний діяч, сотник УГА, крайовий командант УВО та крайовий провідник ОУН.
1909 — Анатолій Кос-Анатольський, український композитор.
1918 — Платон Майборода, український композитор, автор пісень («Білі каштани», «Пісня про рушник»), музики до кінофільмів.
1930 — Роман Федорів, український письменник, лавреат Шевченківської премії.
1931 — Олійник Юрій, композитор, автор першого концерту для бандури та симфонічного концерту.
1933 — Вульфенсон Джеймс, американський фінансист, глава Світового банку до травня 2005 р.
1935 — Вуді Аллен (Аллан Стюарт Кьоніґсберґ), американський актор, кінорежисер і сценарист, володар трьох «Оскарів» (за фільми «Любов і смерть», «Манхеттен», «Інша жінка»).