Наполеон I у битві під Аустерліцем. Франсуа Жерар.
Цей день в історії:
1805 — під Аустерліцом (Австрійська імперія) Наполеон Бонапарт розгромив об’єднану російсько-австрійську армію
1816 — у Лондоні луддити (борці з верстатами) влаштували масові акти знищення машин і верстатів на підприємствах.
1823 — у посланні до Конгресу президент США Джеймс Монро проголосив принцип політичного невтручання європейських держав у справи Американського континенту («доктрину Монро») — «Америка для американців!»
1852 — Президент Французької республіки Луї Наполеон Бонапарт оголосив себе імператором Франції під іменем Наполеон III і заснував Другу французьку імперію.
1863 — завершилося будівництво купола Капітолію у Вашингтоні (США).
1864 — у Херсоні заснували перший у Російській імперії Земський банк взаємного кредиту.
1896 — у приміщенні Харківського оперного театру) відбувся перший на українських землях публічний кіносеанс.
1942 — група вчених з університету Чикаго на чолі з Енріко Фермі продемонструвала керовану ядерну реакцію на першому ядерному реакторі.
1949 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції іншими особами (резолюція 317 (IV)). Цей день щороку відзначається як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
1966 — постановою Ради Міністрів СРСР створено Івано-Франківський інститут нафти та газу.
1969 — між Сієтлом і Нью-Йорком відбувся перший демонстраційний політ реактивного літака Boeing 747, на борту якого перебувала 191 людина.
1982 — хірурги з університету Юти вперше імплантували постійне штучне серце пенсіонерові Барні Кларку, з яким той прожив 112 днів.
1991 — незалежність України визнали першими Канада і Польща.
1991 — полк зв’язку 13-ї армії (командир — В. Мартиросян) підняв над своїм розташуванням синьо-жовтий прапор.
2001 — одне з найбільших банкрутств у світовій історії: найбільша нафтова корпорація США «Enron» оголосила про своє банкрутство. Розслідування «справи Enron» (топ-менеджери компанії й аудитори займалися приписками) потягло за собою серію корпоративних скандалів у США.
2010 — виконком ФІФА, за попередніми корупційними домовленостями (згідно з власним визнанням президента ФІФА З. Блаттера), «проголосував» за надання прав проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 Російській Федерації.
Народились:
1728 — Ґальяні Фердинандо, італійський економіст, автор теорії вартості (+1787).
1852 — Тадеуш Рутовський, галицький журналіст і політик, президент Львова (1914—1915).
1859 — Жорж Сера, французький художник, основоположник пуантилізму (+1891).
1885 — Джордж Майнот , американський фізіолог, Нобелівський лауреат.
1890 — Олександр Шумський, український радянський державний діяч, активний поборник українізації 1920-1930-х (+1946)
1891 — Отто Дікс, німецький художник та графік, представник «жорсткого» реалізму та експресіонізму.
1893 — Лео Орнстайн, український і американський композитор, піаніст та педагог єврейського походження.
1906 — Пітер Карл Ґолдмарк, американський інженер, виходець з Угорщини. Керовані ним проекти у компанії CBS спричинили створення першої комерційної системи кольорового телебачення (1940) і грамплатівок на 33 та 1/3 оберти (1948) (†1977)
1923 — Каллас Марія, грецька співачка (сопрано), солістка найбільших оперних театрів світу (†1977).
1930 — Гері Беккер, американський економіст, Нобелівський лауреат.
1937 — Петро Осадчук, український письменник і політичний діяч.
1946 — Джанні Версаче, італійський модельєр (†1997).
1951 — Галябарда Степан, український поет-пісняр.
