Щедрий вечір
Цей день в історії:
1510 — московське військо ввійшло до Пскова. Знищено Псковську республіку.
1610 — Галілео Галілей відкрив четвертий супутник Юпітера, який згодом отримав назву Каллісто. Третій за величиною супутник у Сонячній системі, розміром приблизно з Меркурій.
1854 — Фаас Ентоні з Філадельфії запатентував новий музичний інструмент — акордеон.
1919 — у Києві Директорія УНР затвердила закон про заклик військових до дійсної служби.
1928 — у трьох будинках в містечку Шенектейді (штат Нью-Йорк) компанії RCA і General Electric встановили перші експериментальні телевізори для демонстрації можливостей прийому телесигналу в домашніх умовах.
1936 — польський суд засудив до страти Степана Бандеру, Миколу Лебедя, Ярослава Карпинця (замінено на довічне ув’язнення).
1942 — почалося примусове вивезення населення України в Німеччину (остарбайтери).
1942 — Конференція представників союзних країн прийняла декларацію про покарання військових злочинців.
1953 — у радянських газетах «Правда» та «Известия» опубліковано повідомлення ТАРС про розкриття «змови кремлівських лікарів, винних у смерті вищих керівників КПРС, радянського уряду та збройних сил»: дев’ять провідних лікарів, більшість з яких євреї, звинувачувались у вбивстві секретаря ЦК Андрія Жданова та начальника ГПУ Радянської армії Олександра Щербакова. Через три місяці, уже після смерті Сталіна, «справу лікарів» було оголошено фальсифікацією, а з підозрюваних, двоє з яких померло під час слідства, знято обвинувачення.
1991 — у Литві відбулись криваві сутички між підрозділами радянської армії і місцевим населенням, спровоковані Кремлем, що намагався запобігти виходу республіки з СРСР. Штурмом взятий телецентр. У Литві цей день відзначається як день оборони свободи.
2000 — про свою відставку з поста глави компанії «Microsoft» заявив її співзасновник і багаторічний керівник Білл Ґейтс.
2015 — Теракт під Волновахою в ході російської збройної агресії проти України.
Народились:
1596 — Ян ван Гоєн, видатний нідерландський художник-пейзажист XVII століття.
1598 — Франсуа Мансар, французький архітектор, представник бароко.
1749 — Фрідріх Мюллер, німецький поет і живописець.
1804 — Поль Гаварні, французький графік, карикатурист.
1827 — Микола Бекетов, український фізико-хімік, професор кафедри хімії Харківського університету (1855—1887), започаткував харківську фізико-хімічну школу. Батько українського архітектора Олексія Бекетова. Брат ботаніка Андрія Бекетова.
1864 — Він Вільгельм, австрійський фізик, лавреат Нобелівської премії (1911) за дослідження явищ випромінювання і поглинання абсолютно чорним тілом (закони Віна).
1877 — Левко Мацієвич, український інженер-конструктор, винахідник, політичний діяч; перший український авіатор (†1910).
1877 — Софі Такер, американська співачка, актриса, комедіантка і радіоведуча українського походження.
1894 — Євген Онацький, провідний діяч ОУН, громадський діяч, журналіст і науковець.
1904 — Натан Мільштейн, український і американський скрипаль-віртуоз єврейського походження.
1924 — Ролан Петі, французький танцівник і хореограф