Цей день в історії:
870 — заснування в Болгарії православної церкви.
1870 — у Москві відбулася прем’єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського.
1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
1917 — російський великий князь Михайло Александрович, брат Миколи II, зрікається престолу на користь Установчих зборів.
1919 — більшовицькі війська штурмом беруть в Петрограді будівлю Путіловського заводу, що страйкував, заарештовано до 900 робітників
1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.
1921 — укладено Московський договір між РРФСР та урядом Ататюрка. Всупереч умовам Севрського договору, до Туреччини перейшли Карська область і Сурмалінський повіт колишньої Російської імперії, що їх вірмени вважають своїми етнічними землями. Вірменське населення згодом залишило ці території.
1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.
1936 — з конвеєра Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1».
1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.
1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.
1988 — газова атака на курдське місто Халабджа іракською армією, внаслідок чого загинуло кілька тисяч його мешканців.
1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
2001 — чеченці захопили російський літак ТУ-154. Літак «Внуковських авіаліній» чартерного рейсу Москва-Стамбул-Москва був захоплений чеченцями невдовзі після вильоту зі Стамбула. Саудівська влада дозволила посадку літака в аеропорті міста Медина. При захопленні літака саудівський спецназ убив трьох — стюардесу, пасажира-турка і одного з терористів.
2006 — Генеральна асамблея ООН майже одностайно проголосувала за утворення Ради з прав людини.
2014 — відбувся незаконний референдум в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою владою півострова було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.
Народились:
1750 — Гершель Кароліна Лукреція, німецько-англійський астроном, сестра і помічниця Вільяма Гершеля (†1848).
1771 — Антуан Жан Гро, французький художник першої третини 19 ст.
1787 — Ом Георг Симон, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл (закон Ома; † 1854).
1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури († 1901).
1846 — Прахов Адріян Вікторович, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.
1882 — Алчевська Христина Олексіївна, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.
1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта.
1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи».
1906 — Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог (†2009).
1923 — Маркевич Дмитро Борисович, швейцарський віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича, молодший брат диригента Ігора Маркевича.
1941 — Бертолуччі Бернардо, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»).
1944 — Микола Підгорний, український живописець.
