На вул. С. Петлюри, 29 у Києві руйнують колишній прибутковий будинок купця Івана Уткіна.
Про це повідомляє Depo.Київ, посилаючись на Facebook-сторінку Антона Короба.
“Якщо біля вокзалу, то можна і таке лайно втулити”, – подумали замовники і архтектори нового багатоповерхового одоробла, яке знищить ансамбль Вокзальної площі, візуально розчавить шедевр Олександра Вербицького – Залізничний вокзал 1927-1932 років. Мабуть, спостерігаючи за безхатченками, гастарбайтерами, закликачами до міжміських бусиків з їхніми огидними голосами, торгівлею на речовому ринку, забудовник, державні та міські органи вирішили, що заключним аккордом цієї вокзальньної симфонії має стати багатоповерховий зразок сучасної архітектури, який гармонійно впишеться у цю “ідилічну” містобудівну картину”, – написав чоловік.
Короб зазначив, що колишній прибутковий будинок купця Івана Уткіна залишився “єдиним свідком подій вже більше 100 років (120 приблизно), які калейдоскопом промайнули на Воказальній площі”. Інших споруд, зведених до 1917 року, в цьому кварталі не збереглось.
“Купець 2-ої гільдії Іван Якович Уткін займався продажем олійних фарб та мав кілька об’єктів нерухомості. Серед них була і садиба на самому березі річки Либідь коло залізничного вокзалу за адресою: вулиця Безаківська, 29. Володів він нею довгий час: принаймні з 1899, а 1914 року – садиба ще була у його власності. Десь на межі століть (орієнтовно між 1890 та 1905) він вирішив звести двоповерховий будинок на високому напівпідвальному поверсі у стилі неоренесанс. Композиція фасаду двоосьова, наближена до симетричної, але не є такою. Виражена у двох бічних розкріповках, акцентованих аттиками. Первісно фасад був нетинькований: на декор, модельований у цеглі (ніші, дентикули, карнизи, гзимси) накладався ліплений гіпсових та можливо керамічіний декор (є характерні “плетінки” заводу Анджейовського) Порівнюючи сучасний вигляд зі світлиною 1930-их років ми бачимо наскільки було спотворено архітектурний вистрій будинку. Окрім невисокого мансардного даху початку 2000-их, ще раніше фасад споруди втратив багато декоративних елементів. Зникли ошатні вази на аттиках, ліпні картуші, які прикрашали простінки між вікнами другого поверху”, – розповідається в дописі.
Короб також висловив сумнів, щодо того, що забудовник погодив знищення цього будинку та спорудження нового у Мінкульті, оскільки ця територія входить в Історичний ареал забудови Києва відповідно Історико-опорного плану міста.
