26 жовтня Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення передати «скіфське золото» Україні. За наказом Міністерства культури України, після повернення артефактів до України місцем їхнього основного обліку та зберігання (поки триває тимчасова окупація Криму) буде Скарбниця Національного музею історії України — філія музею.
Експонати з колекцій чотирьох кримських музеїв, а також Національного музею історії України вивезли для виставок у Бонні («Крим — золотий острів у Чорному морі») та Амстердамі («Крим: золото й таємниці Чорного моря») ще до окупації півострова Росією навесні 2014 року. Після цього повертати музейні цінності на територію, не підконтрольну українській владі, стало неможливим. Утім, кримські музеї, які де-факто контролює влада РФ, наполягали саме на цьому. У Нідерландах розпочався судовий процес.
У вересні 2014 року предмети з колекції філії музею повернули до Києва. Частину з них ви можете побачити у експозиції Скарбниці Національного музею історії України. А один із них — ритуальний предмет з кургану Передерієва Могила поблизу села Зрубне Донецької області, IV ст. до н. е. (на фото) — представлений на виставці «Скіфське золото», яка триває до 31 жовтня 2021 року в Національному музеї історії України (вул. Володимирська, 2). Предмети із кримських музеїв нині зберігаються в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.
За наказом Міністерства культури України, після повернення артефактів до України місцем їхнього основного обліку та зберігання (поки триває тимчасова окупація Криму) буде Скарбниця Національного музею історії України — філія музею. Йдеться про предмети з колекцій Центрального музею Тавриди (132 музейні предмети страховою вартістю 163 925 євро), Керченського історико-культурного заповідника (190 музейних предметів страховою вартістю 582 000 євро), Національного заповідника «Херсонес Таврійський» (28 музейних предметів страховою вартістю 187 000 євро) та Бахчисарайського історико-культурного заповідника (215 музейних предметів страховою вартістю 505 700 євро).
Назва «скіфське золото» вже стала поширеною, проте далеко не всі предмети, через які триває суд, виготовлені із золота і належать до скіфської доби. Їх об’єднує те, що вони є археологічними знахідками, виявленими на території Криму. Датування артефактів — від ІІ століття до нової ери до доби раннього Середньовіччя (VI—VII ст. н.е.). Зокрема, найбільш вражаючими предметами із представленого зібрання є чотири китайські дерев’яні лаковані скриньки, виготовлені у І столітті.
«Археологічні предмети із Криму в колекції Національного музею історії України майже не представлені. Оскільки півострів є органічною та невід’ємною частиною України та її історії, важливо, що музей зможе представити ці предмети широкій аудиторії, — зазначають у Національному музеї історії України. — Ще раз підкреслимо, що це буде тимчасово, цитуючи рішення апеляційного суду в Амстердамі, „до стабілізації ситуації в Криму“. Проте і в цьому разі потрібно будувати нову експозицію, що потребує пошуку збалансованого наративу й чималих коштів. Наша команда вже шукає найоптимальніше рішення щодо представлення згаданих артефактів».
Нагадаємо, 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама вже ухвалив повернути експонати Україні. Рішення базується на основі конвенції ЮНЕСКО, за якою художні цінності мають бути повернені суверенній державі, яка надала їх для тимчасової експозиції. Проте 28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на рішення суду щодо «скіфського золота». Тепер кримські музеї можуть оскаржити рішення апеляційної інстанції у Верховному суді Нідерландів. Тож коли саме цінності повернуться до України, наразі невідомо.
Джерело: “Вечірній Київ”
