Музей гетьманства запрошує відвідувачів подивитися унікальну колекцію старовинних ікон, а також витончені майстерні роботи живопису на склі від мистецького подружжя Романа та Наталії Юсипчуків, що представлені в виставкових залах.
Цієї зими, напередодні новорічно-різдвяних свят, колектив музею вперше презентував українські ікони XVIII — початку XX століть зі своєї фондової колекції. Ключовими є сюжети, пов’язані з зимовим циклом українських свят та обрядів, зокрема зі Святим Миколаєм та Різдвом Христовим.
Метою експозиції є знайомство глядацької аудиторії з творами майстрів живопису минулих епох, імена яких залишаються невідомими сучасникам.
В експозиції представлені ікони з різних куточків України, тож відвідувачі мають змогу простежити як розвивалися традиції українського іконопису впродовж декількох століть: від козацьких часів до імперського періоду, коли іконопис в Україні повністю підпорядковувався, так званому російському стилю.
Окрасою колекції є ікона Різдва Христового, у якій є яскравий вплив українських народних традицій. Оригінальною є також ікона Богоматері з дитям із Західних регіонів України, яка за своїм стилем нагадує українські козацькі ікони часів бароко.
Також в експозиції можна побачити курську ікону знамення Божої Матері з ХІХ сторіччя, де зображена Діва Марія з дитям в оточенні Бога Саваофа та Великих Пророків. Вважається, що ця ікона є однією із найстарших у Православній церкві: за легендою вона захищала вірян у часи монголо-татарської навали.
Щодо сюжетів, безпосередньо пов’язаних із різдвяною тематикою, то вони репрезентовані на виставці лише однією пам’яткою — датованою XIX ст. іконою «Різдво Христове» (яскравим зразок народного трактування євангельської теми). Натомість помітно ширше представлено канонічні сюжети «Пресвята Богородиця» (низка ікон, датованих досить тривалим хронологічним діапазоном — від другої половини XVIII до першого десятиліття XX ст., а також значним різноманіттям варіантів зображень) і «Святий Миколай Чудотворець».
Варто також зауважити, що саме ці іконописні сюжети — в силу світоглядних традицій козацтва — мали чи не найбільшу популярність у Гетьманщині та на Запорозькій Січі (пригадаймо хоча б численні варіації «Козацької Покрови» XVIII ст.).
Особливою сторінкою творчості подружжя Юсипчуків є Гуцульщина. У своїх роботах автори виставки показують традиційне святкування Різдва в мальовничих Карпатах через символи та знаки Трипільської культури.
На їхніх картинах гомонять між собою Різдвяний вертеп і Великодні дзвони, кличуть у казку Купальські дива, літають сонячні птахи, пасуться чарівні олені, козаки мчать на баских конях, а чумаки ліниво погойдуються на волах, виграючи на сопілці нескінченну, як зоряний шлях, мелодію. На їхніх картинах розкривають свої таємниці трипільські кручі та росте диво-дерево бажань, панують диво і казка, що повертають глядача у блаженний стан, який буває тільки в дитинстві.
Роман та Наталія Юсипчуки передають у своїх роботах своє відчуття, бачення і розуміння Світу: «Як не дивись на Всесвіт, як не крути кіно, спочатку було Трипілля, а потім було Різдво», відтворюючи їх у малярстві на склі.
У своїх роботах вони використовують традиційну техніку у сучасному трактуванні. Яскраве гуцульське обрядове вбрання, звичаї й традиції, стрункі смерічки й предковічні Карпати, писанкові письмена — ніби недалека історична відстань, здається, ніби можна дотягнутися рукою і відчути на дотик, та ні… І Трипілля і гуцульська минувшина — ті речі, які митець може лише попробувати розкрити, зрозуміти та передати глядачеві.
Трипільськими символами художники єднають нас духовно з високою культурою наших далеких предків.
Роман і Наталія Юсипчуки є викладачами Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва, членами Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Експозиція «Різдвяна зоря» та виставка старовинних ікон:
Коли: до 31 січня
Де: Музей гетьманства м. Київ вул. Спаська 16-б (станція м. Контрактова площа)
Вартість квитка: 40 гривень
Джерело: “Вечірній Київ”
