53% українців, які мали роботу до війни, нині не працюють. 21% зайняті віддалено або частково, за дослідженням соціологічної групи “Рейтинг”. 22% продовжують працювати без змін. 2% громадян знайшли нову роботу.
— За березень усім виплатять повну зарплату. Незалежно від того — працював чи ні, — говорить програміст 26-річний Дмитро Агеєв. — Далі може буде 30–40 відсотків зарплати. Комп’ютери жоден із колег не забрав. У мене є ноутбук, але він не тягне навантаження. Тому фірма вирішила дати всім працівникам по 1500 доларів на нову техніку. Також відшкодують витрати на пальне, оренду житла під час війни. Працюю на іноземну компанію. Пропонували переїхати в Німеччину на час бойових дій. Але більшість працівників — чоловіки. Нас не випустять із країни. Також є програмісти з Росії, які роблять у нас. Їх попросили виїхати за кордон або звільнитися.
— До війни працював столяром у меблевому цеху, — каже 42-річний Віктор Зіньковець із Чернігова. — Крісла, дивани, ліжка директор передав у бомбосховища. Зарплату працівникам врізали до мінімалки. Сильно через це не засмучуюся. Розумію, яка зараз ситуація. Дружина не працює, в неї пенсія по інвалідності. Гроші виплатили раніше, ніж зазвичай. Якщо наш цех уціліє, планую повернутися на роботу після війни. З колегами та керівництвом на зв’язку. Підтримуємо один одного матеріально, морально.
— Працюю в цеху цинкування. Раніше графік був такий: дві денні зміни, дві нічні, два вихідних. Зараз — доба через дві, — розповідає 48-річний Олександр Гутник із Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. — Троє колег пішли воювати. Завод не працює. Багато металу стояло на залізниці. Не могли довезти до нас. Був ризик, що ешелони можуть розбомбити. Поставки почали відновлювати. Думаю, скоро запустимося. Отримав тільки аванс, зарплати ще не було.
21-річна Катерина МЕЛЬНИК викладає англійську мову в столичній приватній школі.
— 25 лютого нас відправили на двотижневі канікули. Сказали всім подати заявку на 6500 гривень державної допомоги, — розповідає Мельник. — Як далі платитимуть, ніхто не говорить. Знаю, що вчителі в державних школах отримують мінімалку. Зараз навчання відновили дистанційно. Маю більше годин, ніж до війни. Бо деякі колеги перебувають у гарячих точках, де немає інтернету. Їх треба заміняти. Перший тиждень оцінки не ставили взагалі. Багато учнів виїхали з батьками за кордон.
Джерело: Gazeta.ua
