Відома фраза Симона Петлюри про те, що «нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди» у воєнний час набуває ще більш актуального звучання. Російська орда вбивць, варварів, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна – це ворог вже не лише наш, це ворог всієї світової цивілізації. І тут – все зрозуміло й очевидно.
А от із ворогами внутрішніми, українськими гнидами, справа і складніше й сумніша. Складається враження, що наші високооплачувані владці та правоохоронці або не можуть або не хочуть належним чином боротися з цими гнидами.
Кілька фактів.
20 березня – РНБОУ ухвалило рішення про призупинення діяльності партій зрадників України й слуг Путіна: Медведчука, Киви, Шарія, Мураєва…
Пройшло ще…42 дні війни, поки депутати 3 травня ухвалили Закон про механізм заборони цих партій. Я вже мовчу про визначену депутатами, щонайменше, кількамісячну процеду судового розгляду з цього питання.
Сьогодні 11 травня і Закон не набув чинності, бо ДОСІ не підписаний Президентом.
15 березня набув чинності Закон про покарання за колаборацію (співпрацю з окупантами та зраду України).
І що там, за 2 місяці вже посадили хоч одного відповідального посадовця СБУ за здачу Херсонщини, чи попа Російської церкви Путіна-Кіріла за співпрацю з окупантами?
12 квітня було затримано одного із співорганізаторів ВІЙНИ Путіна в Україні Медведчука. Пройшов … місяць КРОВОПРОЛИТНОЇ війни.
І що там із головним зрадником країни – Медведчуком?
Експерти твердять про незаконне вивезення з України під час воєнного стану кількох МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ готівкою депутатами та різними чиновниками й бізнесменами.
І що там із справами проти них та продажних митників?
Таких запитань нині – легіон.
Якщо влада думає, що непримиренна боротьба із колаборантами, корупціонерами, мародерами…образно кажучи – українськими гнидами не на часі, то це не просто помилка, це – ЗЛОЧИН!
