В електронному голосуванні щодо перейменування об’єктів у столиці, назви яких пов’язані з російською федерацією, додаток “Київ Цифровий” отримав понад 6,5 млн голосів.Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“У застосунку “Київ Цифровий” завершено рейтингове електронне голосування щодо перейменувань міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Загалом було отримано понад 6,5 мільйона голосів”, – ідеться в повідомленні.
За словами заступника міського голови – секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, у цей складний воєнний час міська влада разом із громадою завершує процес дерусифікації задля зменшення культорологічного впливу росії на свідомість українців. Дерусифікацію столиці проводять також для увіковічення пам’яті про визначні історичні події України, відомих діячів та героїв, які прославляли Україну і боролись за незалежність держави.
“До рейтингового електронного голосування щодо перейменувань увійшли 296 об’єктів, які були відібрані експертною комісією. Громадяни України активно брали участь у процесі перейменування та віддали понад 6,5 млн голосів за нові назви для вулиць, провулків, бульварів, проспектів та площ. Кожен із нас усвідомлює те, що присвоєння нових назв топонімічним об’єктам має важливе історичне та національне значення. Наразі отримані результати голосування передано в Київську міську раду для подальшого розгляду експертної комісії”, – повідомив Бондаренко.
Він додав, що згодом на основі експертних висновків Київрада прийматиме рішення щодо перейменування міських об’єктів.
Заступник голови КМДА, керівник цифрової трансформації Києва Петро Оленич наголосив на важливості цифрових інструментів електронної демократії.
“Усього за чотири дні ви віддали понад 6,5 млн голосів у застосунку “Київ Цифровий”. Дякую за активність! Отримання перевірених даних та фідбеку сотень тисяч людей у пару кліків – цифрові інструменти підтверджують свою ефективність”, – зазначив Оленич.
До складу експертної комісії були залучені спеціалісти Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України, Інституту української археології та джерелознавства імені Михайла Грушевського, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича, Інституту мовознавства імені Олександра Потебні, Інституту української мови, Інституту літератури імені Тараса Шевченка.
Із результатами голосування можна ознайомитись за посиланням.
