Державне агентство розвитку туризму України, Національний музей народної архітектури та побуту України, Рівненський обласний центр народної творчості, в рамках державної програми «Мандруй Україною» запрошують на презентацію культурних традицій Рівненського Полісся.
В програмі:
- архаїчний обряд «водіння куста»;
- неперевершений поліський серпанок;
- прикраси із сонячного бурштину;
- традиційна геометрична вишивка.
Рівненське Полісся — це окремий пласт традицій, звичаїв, обрядів та духовної спадщини і певного світогляду його мешканців. Серед відомих елементів культурної спадщини, які до сьогодні побутують в регіоні — «обряд Водіння куста», «геометрична вишивка», «поліський серпанок», «виготовлення виробів із бурштину».
На презентації продемонструють складові обряду свята Трійці та особливості побуту жителів Рівненського Полісся. Зокрема, відтворять обряд «Водіння куста». Ця традиція має дохристиянське коріння та носить в собі сакральний зміст поклоніння предкам, вшанування померлих родичів та духовного переродження природи крізь призму людської праці та господарської діяльності.
У 2018 році давній обряд «Водіння куста» з Рівненщини занесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Він зберігся у селі Сварицевичі Дубровицького району. Щороку під час свята Трійці місцеві жителі «водять куста». «Куст» — це молода дівчина, яку її однолітки прикрашають різною зеленню — кленовими гілками чи калиною, виконуючи обрядові та народні пісні. Потому всі жителі йдуть до церкви. Після служби на могили рідних приносять лепеху — «клечання» — й оплакують померлих — «голосіння». А молодь готує «кусти» — гурти дівчат, які ходитимуть від хати до хати з привітаннями та обрядовими «кустовими піснями». У обряді братимуть участь двоє представників громади-носія із села Сварицевичі Сарненського району — Віра Зиль та Алла Ковальчук.
Вишивка Рівненського Полісся носить здебільшого геометричний характер, вона червоного кольору з додаванням для обрамлення синього або ж чорного. Найяскравіші зразки вирізняються поєднанням різноманітних технік: занизування, заволікання, косого хрестика, прямої і косої двобічної та однобічної лічильної гладі, вирізування, курячого броду, верхоплуту, ретязя, мережок, різноманітних способів змережування тощо. Зразки вишивки Рівненського Полісся представлять роботи вишивальниць Юлії Гончарової та Орисі Рябунець.
Найбільш запитовим ремеслом, яке достойно представляє Рівненщину не тільки в Україні, але й у всьому світі, є виготовлення прикрас та речей естетичного вжитку з бурштину. Майстри самостійно займаються обробкою каміння. Цей напрямок буде представлять роботи майстра по виготовленню прикрас з бурштину Ярослава Рачковського: різдвяна шопка, інкрустована камінням бурштину, намисто декоративне (чищене) та лікувальне, а також ікони, інкрустовані камінням бурштину майстрині Лесі Токарської.
Родзинкою нематеріальної культурної спадщини Рівненського Полісся є одяг із поліського серпанку. Особливість серпанкового ткацтва — технологічний процес створення надтонкого полотна, а також художньо-моделюючі характеристики та біло-червона кольорова гама. Упродовж багатьох століть технологію виготовлення серпанкових текстильних виробів передають з покоління в покоління майстри села Крупове на Рівненщині. Яскравою представницею даної традиції є заслужена майстриня народної творчості України Ніна Рабчевська.
І на завершення презентації дослідники регіональної гастроспадщини Ярослав Рачковський та Сергій Востріков розкажуть про приготування традиційної страви поліщуків — грибної юшки, яка є невід’ємною складовою культури харчування на Рівненському Поліссі.
Коли: 17 червня о 15:00 та 18 червня о 13:00
Де: Національний музей народної архітектури і побуту, вул. ак. Тронька, експозиція «Полісся»
Як дістатися: машрутка 496 від метро Лук’янівська, 11 тролейбус від центрального Автовокзалу, м.Деміївська, м. Голосіївська, м.Виставковий центр
Вартість квитка: 100 грн.
Джерело: “Вечірній Київ”
