Фото: Марія Катаєва
Виставка в музеї Шевченка об’єднала твори Ольги Петрової, Олени Придувалової та Владислава Шерешевського.
24-го лютого 2022 року російська армія розпочала широкомасштабне вторгнення, і наше життя розділилося на «до» і «після». Тривога, страх, небезпека, і водночас — неймовірна відвага, підтримка, любов, самопожертва — все це вплинуло на українське суспільство, зокрема і на митців.
Виставка «Рік тривоги», організована Національним музеєм Тараса Шевченка, — одне з висловлювань художників, які власним мистецтвом чинять творчий опір та підтримують духовні сили України на культурному фронті. У своїх роботах вони діляться власними переживаннями цього непростого року — своїми болями та надіями.
Майстриня київського пейзажу Олена Придувалова в серії «Київ — 2014. Майдан» та в триптиху «Червоний хрест — чорний хрест» (2022 рік) розповідає про жертви якими народ України розплачується за Свободу та Незалежність.
«Я залишилася в Києві, з травня почала працювати в майстерні. Вона розташована на Лук’янівці, — поділилася художниця. — Роботи цього періоду — страшні для мене. Кожна з них є наслідком тривожних днів та ночей. Так, квітку в чорному написала в неділю, коли був обстріл. Буквально за 10 хвилин. На великих роботах — майже розп’яття, адже в цій війні розп’яли усіх нас. Все це моє внутрішнє відчуття. Не думала ні про техніку, ні про живопис — воно саме виливалося на полотно».
Художниця та мистецтвознавиця Ольга Петрова в полотні «Вишиванка» («Розп’ята вишиванка», 2011 рік) нагадує про довгу історичну дорогу України до набуття Незалежності від 17 століття до сьогодні. В актуальній серії «Сумні Карпати» глядач відчує думки художниці про патріотів із Карпатської України, на яких з тривогою та надією чекають вдома батьки та наречені.
«Показую тут й кілька робіт 2011 року. Ще тоді було тривожне передчуття з приводу долі України, — розповіла Ольга Петрова. — У лютому-березні виїджала в Карпати. Після повернення на початку квітня, з Карпат почали приходити повідомлення з того села, що привозять загиблих хлопців на поховання. І вже в Києві я почала писати цю серію „Сумні Карпати“. Мешкала там в селі Голови Верховинського району. Моя учениця фотографувала краєвиди, ці світлини використовую при написанні картин. Є ідея зробити цих робіт в місцевій сільраді».
Художник Владислав Шерешевський нещодавно експонував жорстку та іронічну виставку «Воєнний стан» в галереї «Білий світ». Твори, що представлені на виставці «Рік тривоги», вселяють віру у добро.
«З початку війни я майже не працюю з кольором, хоча часто просять повернутися до яскравого живопису. Але я поки що не можу, — зізнається митець — В цих пейзажах намагаються показати оптимістичний погляд. Все ж таки там всюди є світло».
Джерело: «Вечірній Київ»
